Оце дожила у свої 65 років – ніхто мені не позаздрить! Невістка Христина у мене одразу була з “прицепами” – з двома дітьми від двох своїх попередніх шлюбів. З моїм сином Дмитром у них народилися двійнятка-хлопчики. Мій син – це третій чоловік Христини. Жили вони у квартирі мого сина, народили, як я вже сказала, двійняток, малюкам по року зараз. Я онуків не ділила на невістчиних і своїх. Допомагала з усіма, але в основному зі старшою дівчинкою: школа, гуртки. З малечею допомагала Христинина мати. Розбіглися, Христина сказала, що мій син їй не підходить

Оце дожила у свої 65 років – ніхто мені не позаздрить! Невістка Христина у мене одразу була з “прицепами” – з двома дітьми від двох своїх попередніх шлюбів. З моїм сином Дмитром у них народилися двійнятка-хлопчики.

Мій син – це третій чоловік Христини. Жили вони у квартирі мого сина, народили, як я вже сказала, двійняток, малюкам по року зараз.

Я онуків не ділила на невістчиних і своїх. Допомагала з усіма, але в основному зі старшою дівчинкою: школа, гуртки. З малечею допомагала Христинина мати.

Розбіглися, Христина сказала, що мій син їй не підходить. Потім помирилися, але живуть поки що окремо одне від одного, син до них “у гості ходить”. Вона чекає на квартиру, як багатодітна мати. Мені, як тільки діти розбіглися, невістка не дозволяє відвідувати онуків.

Згодом Христина сказала, що мій син малюків привозитиме до мене. Привозили дійсно, але раптом невістка вирішила, що діти після приїзду від мене балувані, заборонила і це. Син мовчить, з нею не сперечається.

У мене немає здоров’я якось відстоювати свою правоту і правду. Я дуже хвилювалася і сумувала, але зараз краще. Діти невістки від попередніх чоловіків з бабусями батьків також не спілкуються. Ну хіба це нормально, скажіть? Як на мене – ні.

Зараз нікого не чіпаю. Втомилася питати сина, коли побачу онуків. Попереду весна і день народження маленьких онуків. Передам через сина іграшки своїм онукам, а напрошуватися відвідати їх бажання немає. Хоча я дуже-дуже хочу бачити хлопчиків!

Підкажіть, як правильно поводитись у такій ситуації? Мене відсторонили від життя онуків. Внуки ці – єдині у мене. Я маю багато інтересів, відвідую кафе, театр з подругами.

Але це не замінює спілкування з рідними! З чоловіком я розлучена давно, і душа плаче від всієї цієї ситуації. Допоможіть порадами, буду вдячна! Можливо, хтось з вас має подібний досвід, як справилися з проблемою?

Джерело