– Свахо, ми з чоловіком вже були у Вас на городі, все прибрали, так що з понеділка беремся до роботи, – зателефонувала мені сваха в Грецію.

Я кажу, мовляв, чекайте, ще лише сніг зійшов, а вони наполягають, що якраз пора починати.

Свати у мене такі прекрасні люди, що словами не передати, мені з ними дуже пощастило. Поки я за кордоном, вони мій город обробляють, щоб у наших дітей свої продукти продукти.

А я їм за то завжди смачненькі гостинці з Греції передаю, бо вони справді заслужили.

Знаємося ми всього 5 років. Моя єдина донька зателефонувала мені в Грецію, і повідомила, що заміж виходить, тоді я приїхала, щоб і з зятем познайомитися, і з його батьками.

Зрозуміла, що люди вони хороші, і вирішили ми до весілля готуватися. Я заробітчанка, вже 14 років працюю в Греції, тому для дитини своєї я грошей не шкодувала, я ж заради неї на заробітки і поїхала.

Юлечку свою я залишила з мамою, дитині тоді було всього 12 років. Десь в глибині душі я розуміла, що роблю недобре, коли у такому віці дитину лишаю, але я сама себе заспокоювала, що доньку я лишаю не з чужими людьми, а з рідною бабусею. І роблю я це для її ж блага!

Мама з завданням справилася на відмінно – і внучку виростила, і за ті гроші, що я висилала, вона будинок збудувала.

Юля моя в медичному університеті вчилася, я оплатила її навчання, бо дуже хотіла, щоб вона стала лікарем.

І там, в університеті, вона і познайомилася з своїм майбутнім чоловіком. Вони зустрічалися певний час, а потім вирішили одружуватися.

Дочка захотіла весілля, щоб з гарною білою сукнею, у найкращому ресторані, з великою кількістю гостей.

Звичайно, для цього треба було багато грошей, але мене б люди засміяли, якби я єдиній своїй дитині не зробила весілля таке, як треба. Як це – мама-заробітчанка на весілля грошей пошкодує?

Почувши про весілля, я додому приїхала. Ми зустрілися з батьками нареченого, свати мені сподобалися – інтелігентні такі, спокійні. Ми з ними все обговорили, порахували всі витрати, і я побачила, як сваха моя засмутилася, адже сума вийшла в кілька десятків тисяч євро.

У мене ці гроші були, а у сватів не було, та сума, яка у нас вийшла, виявилася непідйомною для них. Я випадково почула, як сват каже дружині, що, щоб не впасти перед нами лицем в бруд, вони візьмуть кредит.

Щоб уникнути незручної ситуації, яка виникла, я запропонувала сватам, що поки-що все оплачу сама, а вони з часом повернуть мені борг.

Сказала я так, щоб вони не почували себе ніяково, але насправді я не збиралася нічого у них брати, але про це я їм не сказала, і ми домовилися на тому, що зараз ми робимо весілля, я все оплачую, а вони з часом гроші поступово повернуть.

Зробила я весілля, все вийшло дуже добре, я задоволена поїхала назад в Грецію, а діти стали жити у сватів.

Там народилася і наша внучка. Сваха дуже добре прийняла мою дитину в своєму домі, також вона дуже допомогла з немовлям, таку бабусю ще пошукати треба.

Через 4 роки після весілля я купила квартиру, і молодята перейшли жити туди. Нещодавно і друга дитина у них народилася. Тепер я щаслива бабуся обох онуків, але допомагаю лише фінансово, а от сваха моя від них не відходить, вона у всьому підтримує і допомагає моїй Юлі. Моя донька щаслива, що у неї така хороша свекруха.

А я щаслива, бо моїй дитині добре. От що значить, потрапити в хорошу родину!

А ще, свати вже кілька років поспіль обробляють мій город, і роблять це так професійно, що у нас є практично всі свої домашні продукти.

А гроші, я вважаю, то не головне. Сваха вже кілька разів намагалася повернути мені борг, але я завжди кажу, щоб вона, якщо хоче, внукам щось за ці кошти купила.

Я переконана, ніякі гроші не замінять злагоди і спокою в родині. А якщо тобі пощастило з хорошими людьми, то треба вміти цінувати і берегти ці стосунки.

Джерело