Я вже три роки заміжня. Спочатку все було чудово, але останнім часом почалися скандали з чоловіком. Він забороняє мені спілкуватися з його рідними, а сам він просто в страшний гнів приходить від мого спілкування з його братом і матір’ю.

Нам на весілля було подаровано квартиру, яку ми планували продати. Наразі чоловік організував бізнес, незалежний експерт із продажу обладнання.

Хочемо взагалі виробництво відкрити та розвивати, оскільки саме виробничий бізнес здатний приносити хороший дохід. Я запропонувала продати цю квартиру та вкласти гроші у виробництво, а самим поки що знімати житло.

Він мені відповів: «Забудь про цю квартиру і не чіпай її». Мене ця відповідь дуже обурила.

Я намагаюсь для майбутнього наших дітей, а не для себе. Виявилось, що ця квартира записана на його матір.

Я зв’язалася з нею і пояснила, попросила допомогти нашій сім’ї. Вона, замість допомоги, одразу поскаржилася на мене зі сльозами чоловікові.

Його брат, з яким я спілкувалася з цього питання, також повівся, як і свекруха. У результаті чоловік став агресивним, якими тільки він словами не образив мене, матір його дітей.

Мені дуже боляче від такого ставлення. Живемо вже рік окремо одне від одного, бо я приїжджала до України на полоrи. Жили ми у Туреччині.

Я не могла приїхати назад, тому що немає коштів просто навіть на квиток. Він організував бізнес, про який я писала вище.

Але повільно це рухається. На виробництво коштів немає, тому я просила продати квартиру, оскільки вона нам була подарована.

Я прошу грошей для сім’ї, а не особисто для себе. Але всі вони проти продажу квартири.

І ніхто не думає про дітей, які вже рік не бачать батька, а зараз ми вирішили розлучитися. До речі, його брат з приводу розлучення надіслав мені повідомлення.

Найболючіше, що чоловік, у якому я мріяла знайти захисника, підтримку та опору, ображає мене і цим зраджує нашу сім’ю. Дитина щодня питає про батька.

А ще в мене залишилося багато речей у тій квартирі, куди тепер приходить свекруха і влаштовує свої порядки. Вже навіть меблі переставлені, вони приходять не самі, а з подругами своїми, як господиня.

КІНЕЦЬ.