У шлюбі 11 років. Але стосунки почали псуватися 2 роки тому.

Синові на той момент було 8 років. Я дізналася, що очікую ще на одну диину. Він дуже чекав і хотів другої дитини.

Але потім усе якось почало розклеюватися. Я завжди була уважною, влаштовувала романтичні вечори, дарувала подарунки.

З його боку, таких жестів не було. Подарунки робив тільки на мій День народження і то не робив, а казав, щоб я взяла гроші і сама собі щось купила.

Нині я в декреті, він працює один. Я все розумію, але прикро, що він знаходить час поїхати в гараж (машину ремонтує), випити з друзями, а додому приходить тільки ночувати.

Коли я запропонувала хоч один день на тиждень присвячувати сім’ї (ходити гуляти, їздити за місто тощо), він сказав, що навіть цього зробити не може.

І якщо я тільки заводжу розмову про сімейний вихідний, одразу починає кричати, що втомлюється, що я його не розумію, що він і так розривається між гаражем і роботою, а тут я ще чіпляюся.

Але щоб випити з друзями час знаходить завжди! Я втомилася випрошувати час на сім’ю, дітей.

Не знаю, що робити далі? Адже далі тільки гірше, вже не знаю, як донести йому свої бажання.

Тобто виходить, що вихідні зі мною його тількі втомлюють. Чому він не може розлабитися зі мною так само, як з друзями.

КІНЕЦЬ.