Донедавна мої будні та вихідні були досить одноманітними, але одне залишалося незмінним – крики та скандали з боку моїх сусідів навпроти.

У той час, як інші сусіди звикли до них, я була єдиною людиною, хто піклувався про цю жінку і її дитину.

Щоразу, коли її чоловік, Роман, доводив її до істерики, я йшла втручатися.

Я знала, що він не давав Ганні грошей, і вони ледве зводили кінці з кінцями

Він навіть залишав собі гроші на дитину, які надходили від держави. Якби не мати Ганни,

яка переконала свою дочку переїхати до неї, я не знаю, як довго вона все це терпіла б.

Якось ситуація загострилася остаточно. Ганна відповіла Роману голосно та грубо.

Коли я виходила зі своєї квартири, то побачила, як Роман намагається затягнути Ганну назад.

Я втрутилася, схопила Ганну і затягла її в свою квартиру, поки Роман був збентежений.

Я замкнула двері і викликала поліцію. Романа затримали на кілька днів та винесли попередження.

Але Ганна з дитиною встигли до цього

часу поїхати до її матері, згодом забрали всі свої речі з квартири чоловіка, подали на розлучення і поїхали з міста.

Пізніше Роман був ув’язнений, але не за жорстоку поведінку по відношенню до дружини та дитини, а за звичайну крадіжку.

Я сподіваюся, що в Ганни та її дитини зараз все добре, а моє життя тепер спокійне – без постійних криків та скандалів.

КІНЕЦЬ.