Про те, що Андрій мене покидає, я дізналася з аудіоповідомлення в месенджері. Він навіть не насмілився сказати мені це в очі. Я ледь оговталася. З цього моменту минуло два роки.

Я вечеряла на самоті і дивилася серіал, як в дверний дзвінок задзвонили. Ви собі не уявляєте, як я себе картаю, що відчинила свої двері і душу. Правду казали друзі і родичі: “двічі в одну річку не ввійдеш”. Я на собі переконалася!

Після двох років спроб налагодити своє життя, мій колишній з’явився у моїх дверях з проханням прийняти його назад. Я не втрималася, але відносини швидко знову опинилися на слизькому шляху.

Ми з Андрієм прожили разом, але без штампу в паспорті, два роки. Нам було добре разом, принаймні я так думала, поки за тиждень до мого дня народження я не отримала аудіоповідомлення в месенджері про те, що він мене покидає. Андрій мені нічого не сказав, крім того, що більше не хоче бути зі мною, а потім я його більше не бачила.

Мені знадобилося кілька місяців, щоб оговтатися після розриву, головним чином тому, що я не знала, чому закінчилися наші стосунки, на які я покладала надію і віру. Але я пішла далі. Я знайшла нову роботу і через деякий час почала зустрічатися з хлопцями, але серйозних стосунків я не шукала.

Минуло два роки. Я сиділа вдома за вечерею, дивилася серіал, коли в двері подзвонили. Я пішла відчиняти, і за дверима побачила Андрія. Він усміхався, тримав у руці букет і простягав його мені. Я була сама не своя від несподіванки.

Я спочатку навіть не хотіла його запрошувати в квартиру, але він заговорив і я не втрималася. Це як повернення на два роки назад.

– Віко, я знаю, що зробив помилку. Тиждень тому я бачив тебе на центральній площі нашого міста, і не можу перестати думати про тебе, я хочу, щоб ми знову були разом, – зізнався він мені.

Я запросила його на каву, і ми поговорили про те, що змінилося в нашому житті за ці два роки. Він розповів мені, як йому погано, що він погано почувається відтоді, як ми розлучилися, що його звільнили з роботи, і відтоді він ходить з однієї роботи на іншу. Мені, якщо чесно, було шкода його.

Він залишився зі мною тієї ночі. Я цього не планувала, але мені було так його шкода, що я не змогла перед ним встояти.

Наступного ранку я не пишалася собою, але Андрій запросив мене на сніданок, і ми знову почали зустрічатися. Я навіть не знала, як це сталося, але я була щасливіша, ніж за останні два роки.

Всі казали мені, що я зійшла з розуму, що двічі в одну річку не ввійдеш. Моя колега та колишня сусідка по кімнаті, яка збирала шматки мого розбитого сердечка після нашого розриву, посперечалася зі мною, коли я сказала їй, що ми з Андрієм знову разом. Але я була впевнена, що можу довіряти Андрію і що все в нас буде добре.

Через місяць він запросив мене на вечерю в чудовий заклад. Я подумала, що він, хоч із запізненням, але хоче відсвяткувати мій день народження, на якому ми ще не були разом.

Ми сіли, він замовив нам вечерю, це був чудовий вечір, поки він не оголосив під час десерту, що хоче розлучитися зі мною. Що він фактично зрозумів, що наші стосунки раніше не працювали і тепер він в цьому ще раз переконався.

Я була сама не своя від почутого, але не хотіла влаштовувати сцени. Він провів мене додому, я хотіла з ним поговорити, але Андрій пішов, ніби нічого не сталося.

Наступні кілька місяців я лаяла себе за те, що відкрила йому свої двері і душу. Єдине, що до мене справді дійшло, що двічі в одну річку і справді не ввійдеш…

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Джерело