Чоловік подарував мені нещодавно сережки з діамантами, я про такі навіть ніколи не мріяла, бо живемо ми не дуже багато.

І головне, просто так, бо і день народження, і іменини у мене ще не скоро. Просто він сказав, що оцінив мій вчинок, і що справжній діамант у нього – це я.

Живемо разом ми вже два роки, маємо окрему квартиру, в якій зробили сучасний ремонт.

Я зараз дитину чекаю, тому сиджу вдома, і якось з самого ранку мені зателефонувала свекруха і сказала, щоб я приїхала до неї в гості, і що це терміново.

Я сіла в машину і вже за пів години була у неї. Вона пригостила мене чаєм, а потім сказала, що їй потрібна моя допомога – треба поскладати все у шафах.

Моя свекруха береже ще речі своєї молодості, тому у шафах у неї є “все”. Я хоч і розуміла, що це робота не годину-дві, а мінімум на пів дня, все ж погодилася, принаймні, поки чоловік на роботі. Та й свекруха не так часто мене про щось просить.

Стали ми розбирати з поличок її запаси, і тут вона так щемливо витягує якусь коробку, і каже: “Це тобі, донечко, подарунок від мене, дуже цінний”.

Я коли глянула в коробку, то мені аж зле стало – там був набір рибок: одна велика і 6 маленьких. Я бачила колись такі у своєї родички, але навіть не уявляла, що це, і як їх можна використовувати.

А тут свекруха так ніжно і бережно дарує їх мені, наче злиток золота.

Першою моєю думкою було викинути ті рибки відразу в смітник, щоб той мотлох до нашої квартири не нести. Але я передумала, і таки принесла це додому.

До мене в гості якраз зайшла сестра з моєю мамою. Сестра стала сміятися, і питати мене, навіщо я це в свою квартиру приперла?

А от мама моя суворо на неї подивилася, і дала мені дуже мудру пораду. Вона допомогла мені ці рибки помити, і сказала, щоб я їх поставила на найвидшіше місце в серванті на кухні.

Я не хотіла цього робити, бо ці риби ніяк не вписувалися в наш інтер’єр, але щоб зробити мамі приємне, я її послухала.

Як виявилося, приємне цим я зробила не тільки своїй мамі, але і мамі свого чоловіка.

Вона прийшла до нас на наступний день, ми на кухні пили чай, вона не подала виду, що побачила свій подарунок, але зауважила це точно, бо коли вийшла з квартири, то відразу набрала свого сина.

Не знаю, що вона там йому говорила, але він прийшов додому з цінним подарунком для мене, і сказав, що я у нього золота дружина.

Я навіть не відразу здогадалася, що він має на увазі, але потім чоловік пояснив. Справа в тому, що він дуже любить свою маму, я би сказала, що аж занадто.

Спочатку, ще до весілля, мене це дуже насторожувало, бо пов’язувати своє майбутнє з “маминим синочком” мені якось не дуже хотілося.

Але потім я зрозуміла, що саме так чоловік виявляє свою повагу до матері. І таку ж модель поведінки він переніс і на нашу сім’ю.

У мене найкращий чоловік, і найкраща в світі свекруха. Хоча колись я її і побоювалася, бо вона завжди любить роздавати якісь поради, але зараз я їй дуже вдячна за це.

Вона навчила мене багатьох речей, тепер і мене виходить найсмачніший борщ і найкращі вареники. Вона не хотіла ніколи показати, що вона краща, вона хотіла, щоб і я стала кращою.

А рибки – то її маленька забаганка, яку можна і стерпіти. Чимось цей сервіз їй дуже дорогий. І хоч він мені не подобається, я його збережу.

Так, ми інколи не розуміємо наших батьків чи свекрух, у нас розходяться смаки, що теж є цілком нормально, але часом можна посунутися своїми принципами, щоб зробити людині приємне.

І мій чоловік це оцінив.

Джерело