Артур закохався. Тридцятип’ятирічний чоловік, чоловік та батько двох дітей, втратив голову від двадцятитрирічної красуні Томи. Як то кажуть – дах знесло.

Тільки й думає, про чуттєві губи Томи, про її струнку постать, про безшабашні, пристрасні ігри коханої в ліжку. Звісно ж, їздить до неї мало не щодня.

Наскільки мотузочку не витися… Про зв’язок Артура і Томи дізналися всі, кому про це знати не належить. У тому числі дружина. Амалія не стала влаштовувати чоловікові скандали, не стала гнати його з дому.

Якось вона відправила дітей до батьків, а ввечері, нагодувавши чоловіка вечерею, викликала його на серйозну розмову. Вона не стала принижувати та погано відгукуватися про подругу чоловіка.

Лише сказала, що жінки в цьому віці ще не дозріли. Ще не готові до дорослого життя. Не знають кохання, для них головне – подарунки від партнера. А також усілякі клуби та ресторани.

Трохи подумавши, Артур погодився, що Амалія має рацію. Тома постійно тягне то до одного, то до іншого клубу, чи до кафе та ресторанів, де, природно, все оплачує він.

— Але ж ми з тобою одружилися в двадцять чотири, — спробував знайти Артур хоч одне виправдання для Томи.

– Ми з тобою починали разом. Створили сім’ю, підтримуючи один одного подолали безліч труднощів.

Ти не бачиш різницю? Твоєї дівчини важливо, щоб їй було добре, а ти забезпечиш їй це, чи хтось інший, для неї значення не має. Як не дивно, останню краплю в сумнівах Артура, розбуджених розмовою з дружиною, капнула сама Тома.

– Хочу на Балі! Вже й готель підібрала. Домовляйся з начальством про наші відпустки.

А сьогодні я хочу піти до клубу. Ти підеш зі мною?

– Все так і є, як сказала Амалія, – відповів Артур, і побачивши її здивовані брови додав, – все, наші з тобою стосунки скінчилися. Шукай собі іншого спонсора.

– Та без проблем, – посміхнулася Тома і тут же, за Артуром набрала номер.

– Максіку! Що ти там казав про Балі? Ти мені дату скажи, щоб я взяла відпустку. До речі, увечері, як завжди, у клубі…

КІНЕЦЬ.