Через котиків-песиків свекрухи просто життя нема! Так, ви все правильно зрозуміли – живемо ми з мамою чоловіка. У нас з Іваном двоє дітей, доні 8 і сину 10 років. і якраз близько 10 років ми живемо з батьками чоловіка. Але свекра там і не видно.

Я вдячна, що коли діти були маленькі, свекруха мені з ними добряче допомагала. Зараз же обзавелася величезною кількістю свійських тварин, які роблять моє життя просто нестерпним! У будинку той ще аромат, завжди брудно.

Останні кілька років це мене абсолютно не влаштовує! Я відчуваю постійне роздратування, яке мимоволі вихлюпую на дітей, погано сплю, навіть втрачаю інтерес до всього навколишнього світу. Наче хтось забирає всю мою енергію.

Жити зі свекрами стало дуже важко. Мої ж батьки мешкають на протилежному кінці міста, у більш упорядкованому районі. А крім того, наразі у нас з чоловіком нарешті з’явилася можливість придбати власне житло. Але я стою на роздоріжжі.

У тому районі, де ми зараз живемо, можна придбати квартиру більшою площею, бо тут ціни дешевші. У моїх батьків район набагато кращий, але ціни там, так би мовити, кусаються. Тому там можна дозволити собі квартиру невеличку.

Моя мама мріє, щоб ми жили поруч. І я, чесно кажучи, хотіла б жити подалі від свекрухи, оскільки чоловік схильний до її впливу, слухається свою маму часто. А мої батьки похилого віку і розраховують на мою допомогу в майбутньому.

Діти, в той же час, вже звикли до школи сама у цьому районі, у них тут друзі. Дочка важко адаптується в новому колективі, син теж переживає через те, що йому доведеться поміняти школу – я все це бачу по дітям. Але їм точно треба більше простору, окремі кімнати.

Я не уявляю, як я зможу перевести їх в іншу школу. Можливо, я навіть більше ха дітей переживаю через майбутній переїзд, що і як буде. Підкажіть будь ласка, як краще вчинити?

Купувати квартиру там, де ми вже живемо більшого розміру, трикімнатну, чи все поміняти кардинально і переїхати ближче до моїх батьків, але на маленьку площу, максимум – двокімнатну оселю. Як буде краще для моєї родини?

Джерело