Нещодавно в мене зламався телевізор. Екран почорнів, але я таки мала надію, що його майстер починить, бо лишніх грошей на даний час немає. Попросила сина приїхати і відвести куди треба, та ще сказала дітей з собою взяти, бо давно вони бабусю не провідували. Перед приїздом сина сходила в магазин, накупила смаколиків, а дома наготувала всього, що діти люблять. Приїздить Іван, а автівка пуста, дітей нема
Нещодавно в мене зламався телевізор. Екран почорнів, але я таки мала надію, що його майстер починить, бо лишніх грошей на даний час немає.
Попросила сина приїхати і відвести куди треба, та ще сказала дітей з собою взяти, бо давно вони бабусю не провідували. Перед приїздом сина сходила в магазин, накупила смаколиків, а дома наготувала всього, що діти люблять. Приїздить Іван, а автівка пуста, дітей нема
Склалося так, що роз’їхалися мої діти. Донька Олена пішла в невістки, а син Іван в зяті.
З Оленою ми завжди підтримуємо близькі стосунки, донька часто привозить дітей та і я їжджу до неї час від часу.
А ось Іван, таке відчуття, як попав в ту сім’ю, то й майже не появляється на нашому порозі.
Дуже рідко син приїздить до мене додому, а невістка Марина, ще рідше. Невістка завжди знайде виправдання, чого не може до мене приїхати, іноді ті виправдання такі дивакуваті, що одразу ж видно, що то все не правда.
В сім’ї Марини завжди головним був батько, Тарас. Сват навіть перед тим як відправитися на небо, то всіх біля себе тримав. В той день в хаті ні їсти не готували, ні дітей не гляділи, а тільки сиділи біля ліжка Тараса. А чоловік на кінець наказав всім, кожного дня ходити до нього на кладовище.
До чого це я? Нещодавно в мене зламався єдиний телевізор. Екран почорнів, але я таки мала надію, що його майстер починить, бо лишніх грошей на даний час немає. Попросила сина приїхати і подивитися, та ще сказала дітей з собою взяти, бо давно вони бабусю не провідували.
Перед приїздом сходила в магазин, накупила смаколиків, а в дома наготувала всього, що діти люблять. Приїздить Іван, а автівка пуста, дітей нема.
Виявилося, що Марина дітей не пустила, сказала Івану їхати куди він хоче, а сама взяла дітей і з своєю матір’ю поїхали на цвинтар святкувати день народження свахи. Вперше в мене з життя така історія, кому б не розказала не повірять, але так вже сталося.
Я не розумію, як вийти з цієї ситуації. Що мені робити? Що ви думаєте про таку невістку? І чи маю я право втручатися в їх дивакуваті “традиції”, щодо тих походів на місце спочинку?