Я провчив зухвалу мадам в автобусі, яка закричала на мене і вимаrала щось неймовірне
Люди, які намагаються досягти чогось за допомогою інших людей або вважають, що мають право на все — це те, чого я ніколи не розумів і, швидше за все, ніколи не зрозумію.
На мою думку, ніхто нікому нічого не винен. Нещодавно зі мною стався наступний випадок.
Мені потрібно було їхати на роботу і довелося їхати маршруткою, так як мою машину потрібно було відвезти в сервісний центр. У маршрутці до роботи завжди є вільні місця, бо людей на цій маршрутці не так багато.
Але люди стали якісь не такі. Вони сідають в автобус, займають місця ззаду та вимагають передати оплату від тих, хто сидить попереду.
Який сенс у них немає ні ніг, ні рук? Я не розумію. Того дня я вже сидів в автобусі і хотів уже заплатити.
Незважаючи на те, що попереду було багато місць, у маршрутку зайшла товста жінка і одразу сіла ззаду. Жінка закричала на мене, як автобус почав рух.
— Підійдіть, візьміть мої гроші і віддайте їх водієві, — вона була настільки груба, що я зблід.
— Жінко, що ви в мене просите, ніг немає? Самі не можете?
Підніміться та заплатіть.
— Тобі складно хлопчику?
— Так, складно. Я не займаюся підноскою та перенесенням, тут самообслуговування.
— Ти маленький неrідник, подивися на себе. З села прийшов і поводиться так.
Це метод, до якого слід призвичаїтися.
— Будь ласка, заспокойтесь, мадам; я нікому нічого не винен. В очах цієї мадам видно було лише наха бство і грубість.
КІНЕЦЬ.