У суботу вранці за Славком заїхав тато.

Вихідні вони проведуть разом, Славко вже великий і все розумів – мама з татом вирішили пожити окремо. Тому що вони посварилися та втомилися один від одного.

Так буває, дорослі іноді сваряться і не хочуть жити разом.

Мама сказала татові наостанок:

– От і відпочинеш від нас, Олег! Я дивлюся ти дуже втомився, добре, що ми офіційно не одружені. Навіть розлучатися не треба.

Тато так спокійно все потім пояснив, що Славко навіть не засмутився.

Навпаки, це ж добре, раніше тато весь тиждень пропадав на роботі, а грошей приносив мало.

Мама так і говорила:

– Схоже, Олег ти про нас зовсім не думаєш, навіть не можеш нормально заробити! Чому ось я змогла додатково підробляти.

А ти сидиш на маленькій зарплаті і не можеш поговорити з начальником, це нормально? Вечорами пізно приходиш, бо роботи багато. Якщо ти за себе постояти не можеш, який ти голова сім’ї?

Тато морщився і не знав, що відповісти. Мама від його мовчання ще більше сердилась: – А потім ти своєму другові Віктору кажеш, що я тебе дістала? Я випадково вашу розмову почула, ну раз ти так втомився від нас – відпочинь.

Перший раз у житті Славко бачив, щоб тато так швидко свої речі у сумку склав:

– Ах так? Ну добре, і ти Олена відпочинь, а то втомилася видно покупні котлети смажити, та в пралку речі самій складати. Це ж так важко! А потім мене звинувачуєш, що я не допомагаю! Та в тебе, Олено, на обличчі написано, що ти мене не поважаєш за те, що я менше заробляю. Наче це я винен, що інженерові так платять!

– Ось так значить? А те, що я спочатку у школі відпрацюю, а потім як репетитор ще й вдома, думаєш це легко?

– Та ти до обіду вже вдома, що тут тяжкого!

– Так, чужими руками все легше. Не будемо те саме говорити, ти зібрався? Ну і їдь…

Тож тепер у вихідні Славко з татом ходять у парк на атракціони. І в кіно, і на ковзанку.

А вдома мама стала дуже добра. Вона навчилася пекти млинці, а борщ та котлети в неї такі смачні! Бо Славко росте, він тепер у будинку єдиний чоловік, його добре годувати треба!

Славку навіть здалося, що тепер усе добре стало.

Але вчора він прокинувся від дивних звуків. Пішов на кухню попити, а там мама плаче.

Він навіть запереживав:

– Мамо, ти чого? Ти ж сама казала, що я в тебе чоловік, мамо? І що ти зі мною не переживатимеш ні через що, а тепер чомусь плачеш? Я тут, мамо!

Олена обняла Славка: – Та ні, це я так, заснути не могла, йди спи, рано вставати. Давай, ідемо я з тобою посиджу.

У суботу Олег заїхав за сином: – Ну що, Славко, на атракціони, а потім купимо піцу?

– Уррра, так тату, тільки я хотів тобі щось сказати. Ти ще від нас із мамою не відпочив, тату? Бо мама вчора плакала! – Славко ближче до батька присунувся. – Знаєш, у неї в мобільному телефоні тепер на екрані фото де ми всі разом. Вона напевно одна без тебе переживає, тату, це ми чоловіки, а вона ж жінка!

– Та я теж скучив, тільки як їй це сказати, як ти думаєш? – Олег подивився на сина, – А ти Славко справді справжній чоловік!

– Давай ти запросиш її на побачення? Га тату? – зрадів Славко. – Поїдемо разом на атракціони, а потім піцу їсти, давай?

– Вона не піде, я її образив!

– А ти спробуй, тату, ну, спробуй будь ласка!

– Вона мені не повірить, вона сказала, що я нічого не можу. А я іншу роботу знайшов, тільки тепер напевно вже пізно…

– Це неправда, вона повірить тобі, тату! Ти все можеш, хочеш я розповім їй?

– Не треба, так ще гірше буде, краще я сам!

– Тоді на тобі телефон, дзвони мамі, запрошуй її з нами до парку!

Олег та Славко під’їхали до їхнього будинку і чекали на дитячому майданчику, коли вона збереться і вийде.

Олена вийшла, і Славко штовхнув Олега: – Іди, дивись яка мама гарна, це вона тобі так вбралася, невже ти не бачиш, тату? Ви з мамою, як маленькі, нічого не розумієте! Треба як у кіно їй зробити пропозицію руки та серця по-справжньому.

І тоді все буде гаразд.

А знаєш, тату, мама так смачно готувати навчилася, тобі точно сподобається!

У ЗАГСі Славко все зняв на телефон,

– Тату, мамо, якщо знову сваритиметеся, я вам покажу, як ви клятву давали один одному!

А клятву не можна порушувати, ти мені тато так казав, а я все тепер чув, – суворо попередив батьків син. – Ви ж тепер по-справжньому чоловік і дружина!

– Захисник ти мій, – усміхнулася Олена.

– Ми обидва із сином будемо тебе, якщо що, захищати, – Олег обійняв дружину та сина, – І взагалі, у мене нова робота тепер і гарна зарплата. Мама зможе і не підробляти. А скоро в тебе, Славко, буде братик чи сестричка!

Славко робив на телефон фото батьків – мама була така щаслива.

І думав – як добре, що він зміг їх помирити, ці дорослі насправді іноді зовсім, як маленькі.

Дружити хочуть, а помиритися не можуть. Ну як їм без дітей упоратися? Не вийде, добре що скоро йому на допомогу брат чи сестра народиться.

Тоді точно ще міцнішою буде їхня родина!

КІНЕЦЬ.