Я була проти відносин мого Міші з Оксаною з самого початку. Відчувало моє серце недобре. Все було в їх житті. Міша і на заробітки їздив і хату будував. А що тепер? Вильнула його Оксана хвостом, але якби ж то вона з хати пішла. Тепер що виходить, наш Михайлик має жити під одним дахом з новим чоловіком Оксани? Звісно, щоб всього цього цирку не бачити він поїхав знов на ті заробітки. А я ще якось перед ними вибачалася, тьху-ти!
Я була проти відносин мого Міші з Оксаною з самого початку. Відчувало моє серце недобре. Все було в їх житті. Міша і на заробітки їздив і хату будував. А що тепер? Вильнула його Оксана хвостом, але якби ж то вона з хати пішла. Тепер що виходить, наш Михайлик має жити під одним дахом з новим чоловіком Оксани? Звісно, щоб всього цього цирку не бачити він поїхав знов на ті заробітки. А я ще якось перед ними вибачалася, тьху-ти!
Я з самого початку була проти тих відносин мого сина із Оксаною. Знаючи їх рід, я нічого доброго не чекала від цих стосунків.
Але доля розпорядилась по іншому, так мій Міша і став заручником кохання і своїх щирих почуттів до жінки, яка по своїй природі навіть не здатна бути сім’янинкою.
Живемо ми у курортному містечку Трускавці, та моє коріння родом із Карпат, де пройшло все моє дитинство і юність.
З маленького села що на Самбірщині. Там колись молодим і юним парубком мій Михайло любив їздити у гості до бабусі з дідусем.
Там він і познайомився із Оксаною, яка закрутила йому голову і поставила перед фактом, що він має на ній одружитися, адже у них буде спільна дитинка.
Так і сталося, всупереч мені і батькові, наш Міша узаконив свої відносини і створив свою сім’ю. Жили вони спочатку у Оксани, та згодом зрозуміли, що там їм життя не буде.
Тому Міша і прийняв рішення, поїхати на ті заробітки і назбирати грошей на власне житло.
Так і сталось, їхня донечка з Оксаною підростала, а мій син горбатився на тих заробітках і одночасно майстри зводили для них їх дім. В який грошей пішло не мало.
Вже через п’ять років син повернувся, почав шукати собі роботу тут на місці. Переїхали вони в нове житло і почали у ньому облаштовуватися.
Потім мій син влаштувався на роботу і життя наче почало налагоджуватись. В цей рік Оксана дізналась, що знову при надії, та це вже не лякало їх сім’ю, адже їхній будинок просторий і місця є багато для дитячого сміху.
Тут ми вже з чоловіком трохи були спокійнішими за сина, і навіть просили пробачення, що так помилялись щодо Оксани.
Ми любили приїжджати до них у гості, радуватися нашим внукам, які виростали такими жвавими і кмітливими. Такими розумними не по своїх роках.
А потім та криза, Міша залишається без роботи, зарплати поврізали. Тому мій син довго не роздумуючи приймає рішення знову їхати туди, щоб забезпечити своїх рідних всім необхідним.
Він у нас завжди був таким, всю відповідальність брав у свої руки. Та хто знав, що Оксана втне за його спиною. Поки наш Михайло заробляв грошей для сім’ї, невістка тим часом їх успішно тринькала зі своїм новим поклонником.
Так мій син і залишився у розбитого корита. Оксана геть втратила розум, подала згодом на розлучення, як тільки дізналась, що Михайло хоче повернутися додому.
А потім всі ті судові справи. Дітей залишили матері, а Оксана забажала, щоб Михайло залишив їм дім. Тепер моєму сину немає де жити, тай він не уявляє, як то жити поряд із Оксаною і її новим обранцем.
Одне я точно знаю, мій син ніколи не перестане дбати про своїх дітей. До нас син не захотів повертатися жити, для нього, мабуть, це принизливо, як для чоловіка.
Він знову їде туди, на чужину, та вже без цілі. Його серце розтоптане. Та моїй невістці байдуже до його почуттів, вона задовольняє себе і свої власні потреби.
Таку жінку, як вона, мабуть не варто залишати на самоті, і це була помилка мого сина.
Моє серце щемить за мою дитину, я не знаю яке майбутнє на нього чекає.
Хочу вірити що він ще відкриє колись своє серце для нових почуттів і зможе створити нову сім’ю. Де не буде зради і розчарування.