Складно таке повірити, але існують дружини, які радісно танцюють, дізнаючись про появу коханок у своїх чоловіків. Я якраз із цих дам.

До народження дитини шлюб здавався мені чарівним сном. Регулярні квіти, освідчення в коханні, походи в ресторани – Женя, мій чоловік, робив усе, щоб я почувала себе найщасливішою на світі.

Я й подумати не могла, що коли до сім’ї прийде поповнення, наші стосунки дадуть помітну тріщину. Тож свого часу охоче сприйняла ідею Жені стати батьками. Але мої надії розбилися вщент. Сталося те, через що проходять, на жаль, багато сімей: Женя став лінуватися, віддалятися і чіплятися по будь-якій нісенітниці.

Є в нас один літній буркотливий сусід, так у нього характер трохи кращий, ніж у Жені! Спочатку я дуже переживала через стосунки з чоловіком, шукаючи причини у собі.

Намагалася бути так званою мудрою дружиною. Навіть якщо сильно втомлювалася з донечкою, викладалася на всі сто в побуті, де-не-де ще, з відкритим ротом вислуховувала скарги Жені на начальство та колег.

Жаліла і заспокоювала чоловіка, навіть якщо він не мав рації в якихось ситуаціях на роботі. На претензії реагувала з усмішкою, але мої старання не дали бажаного результату. Тепло та романтика до нашого шлюбу не повернулися.

– Женя, – одного разу мрійливо запитала я, – пам’ятаєш, як ти мені на побачення приніс оберемок польових квітів?

– Лісів-полів поблизу немає, – невдоволено відповів чоловік.

– Та я про інше. Мені здається, нас заїв побут. І нам не завадило б повернути бодай крапельку тієї романтики, яка була спочатку.

– Все у нас нормально. Зрозумій, ці рожеві дyрниці не можуть тягнутися вічно. Краще підлогу в коридорі помий, а то від неробства тобі всяка нісенітниця в голову лізе.

Після того розмови мене ще довго трясло, але я не втрачала надії налагодити стосунки. Пізніше вийшла працювати. Сподівалася, так Женя перестане бачити в мені домашню клушу, яка не викликає романтичних почуттів.

Якщо щось і змінилося, то тільки в найгірший бік. Пішли претензії, що я запустила будинок, донька відбилася від рук і при цьому грошей особливо не приношу. Хоча це далеко від правди.

Та й Женя міг би взяти участь у домашніх справах, але він посилався на втому від роботи, або наводив у приклад мам і бабусь. Мовляв, вони встигали все.

Звичайно, ці причіпки не пройшли безвісти. Я якось упіймала себе на думці, що Женя у мене викликає лише роздратування. Жодних ніжних почуттів уже не залишилося, і я запропонувала розійтися.

З невідомих мені причин чоловік прийняв мою пропозицію в багнети, почав волати до совісті та батьківського обов’язку. Мовляв, у дитини мають бути обоє батьків. Я знехотя погодилася з його аргументами, але це ні на що не вплинуло.

Ми продовжували жити як сусіди по комуналці. І я потай почала мріяти, як Женя сам від мене піде. Ну, чи дасть вагомий привід для розлучення. Моя думка стала дійсністю.

Минулого місяця до мене у друзі у соцмережах попросилася незнайома дівчина. Думала, зараз посміюся над черговою шахрайською схемою. Але співрозмовниці виявилися потрібні зовсім не мої гроші. Не встигла я відповісти на запит, як на мене посипалися фото відвертого листування за участю незнайомки та мого чоловіка.

– Я так розумію, ви разом? – вирішила я уточнити, реальний чи віртуальний у них роман.

– Так, ми зустрічаємося, скоро буде наша перша річниця, – написала у відповідь пасія Жені.

Все сходилося. Це не було розіграшем. Адже з минулого року чоловік справді частіше був відсутній удома, пояснюючи свої тривалі відлучки необхідністю відвідати рідних.

Потім дівчина попросила відпустити Женю. За її словами виходило, що я утримую його біля себе істериками та погрозами. Мюнхгаузен відпочиває! Та я тільки рада позбутися цього буркотливого вантажу.

– Для мене буде великим щастям, якщо ви назавжди заберете Женю! Навіть готова вам заплатити за це, – іронічно відповіла я.

Співрозмовницю мої слова явно приголомшили. Вона довго-довго щось писала, але зрештою передумала продовжувати бесіду і пішла з друзів.

Женя весь цей час сидів на кухні перед телевізором. Я зайшла і запропонувала відлипнути від екрану, оскільки я мав кіно з більш захоплюючим сюжетом.

– Я знаю, у тебе є інша, – сказала я без натяків.

– З чого ти взяла? – пішло закономірне питання від чоловіка, після якого я показала йому діалог з його коханкою.

– Це розіграш, – буркнув Женя.

– А я впевнена, що ні! І як тобі не соромно? У тебе така чудова дівчина, а ти її мучиш, небилиці складаєш.

Чоловік зрештою розколовся. Пані серця в нього справді є, і винна в цьому я. У цьому весь Женя! Йому аби якось уразити мене, але тоді мені було вже байдуже.

– Я не збираюся заважати вашому коханню! Завтра з’їдемо з донечкою до моїх батьків, щоб тобі було куди привести даму. По готелях, мабуть, поневіряєтеся. А вона заслуговує на краще! – висловила я готовність піти.

Женя при натяку на розлучення зам’явся, але цього разу я змогла його переконати, що так буде найкраще для всіх, у тому числі для нашої дочки. Тому що вона більше не зростатиме в атмосфері постійного невдоволення.

Все-таки іноді коханки приносять користь! Я, наприклад, змогла виплутатися з кайданів остогидлого шлюбу. Щоправда, мені шкода дівчину чоловіка. Адже він і їй обріже крила з часом.

КІНЕЦЬ.