Я вважаю, що надмірні подарунки від батьків своїм дітям, нічого доброго не несуть.

Моя подруга Свєта в 28 років зустріла чоловіка, з яким вчилася в одній школі, тільки він був на два роки старший. Розговорилися, сподобалися один одному, почали зустрічатися.

Мати Діми схвалила вибір сина: Света їй сподобалася. Незабаром подружка переїхала жити до Діми, у якого був свій будинок, подарований батьками.

Навела порядок у всіх кімнатах, в будинку стало пахнути смачними обідами. Діма був задоволений, але навести порядок у дворі, не поспішав, хоча там були потрібні саме чоловічі руки. Виявилося, що Діма взагалі крім своєї роботи з 8 ранку до п’ятої вечора більше ні за що не береться. Вільний час витрачає для перегляду телевізора або катається на новій машині, яку теж подарували батьки.

Навіть розтопити баню лінувався: у вихідний чекав, коли прийде батько, заповнить баки водою, принесе дрова і розтопить. А подружка моя, навпаки, виявилася відмінною господинею, – весь будинок був на ній. Навіть майбутня свекруха Лідія Миколаївна частенько приходила, щоб взяти що-небудь смачне з приготованих Світланою страв. Але одного разу стався випадок, який змусив Свєту всерйоз задуматися про спільне життя з Дімою.

Свекруха злaмала ногу і майже два місяці перебувала вдома. А потім стала виходити з паличкою. Одного разу Лідія Миколаївна приїхала на автобусі до сина. Світла накрила стіл, посиділи, поговорили. Потім Діма пішов в зал, включив телевізор і ліг на диван.

Лідія Миколаївна вирушила додому і Свєта попросила Діму відвезти маму на машині, на що Діма байдуже відповів: – Сама дійде.

Лідія Миколаївна почула відповідь Діми і тихо сказала Свєті: – Треба, щоб діти жили в злuднях, тоді і тоді вдячними будуть.

Звичайно, можна було викликати таксі, але матері набагато приємніше, якби син відвіз її додому сам. Незабаром Свєта пішла від Діми, знайшлися й інші причини, через які вона не захотіла з ним жити.

А через місяць Лідія Миколаївна прийшла до Свєти на роботу, дізнатися, що трапилося і чому Світу пішла від Діми. До цих пір захоплююся своєю подругою, яка не стала скаржитися матері на власного сина, а сказала лише одне: «Ви ж знаєте свого сина».

І тут Лідія Миколаївна не стримала емоцій: вона почала сама скаржитися на Діму. Їй хотілося, щоб хтось її вислухав.

Не відбувшася Свєтина свекруха розповіла, що заxворів Дімин батько, знадобилися гроші на лiки. Лідія Миколаївна абияк випросила невелику суму у сина для рідного батька. Ось таку «подяку» отримали батьки від сина за будинок і машину. Свєта не повернулася до Діми.

Вона не хотіла жити з ледарем і не хотіла, щоб її діти жили в злuднях, як порадила Лідія Миколаївна. У тридцять років моя подружка вийшла заміж за гарного, працьовитого хлопця, з яким вона почала сімейне благополуччя «з нуля».

Разом вони виплатили кредит за квартиру, потім за машину. Зараз у них двоє дітей. І вони з дитинства привчають їх до праці, що зовсім не заважає їм любити своїх дітей.

КІНЕЦЬ.