Хочу поділитись своїм гірким досвідом. Може, комусь це допоможе щось змінити у житті.

Я був одружений. До весілля ми з моєю Тетяною зустрічалися 5 років.

Дітей до весілля заводити не хотіли. Вирішили, що все буде у законному шлюбі.

І ось відбулася церемонія розпису. А за півроку Танюша моя повідомила, що чекає дитину.

Радості нашої не було меж. Але дружина почувалася не дуже добре. Весь термін протікав складно, болісно.

А я, дурний, не надавав цьому значення. Наприкінці другого місяця стало погано.

Довелося викликати швидку. І щоб довго не розповідати, дитину ми втратили.

Дружина була дуже засмучена, а я знову ж таки вирішив, що все ще попереду і плакати нема про що.

Лікарі, обстеживши Тетяну, знайшли у неї проблеми по жіночої частині. І попередили, що виносити дитину вона зможе тільки, якщо дуже довго лежатиме на збереженні, інакше, якщо зриви триватимуть, на неї чекає неминуча і складна операція.

Дружина плакала, просила мене підтримати її, допомогти стати матір’ю. А я продовжував вважати, що моя участь тут тільки одноразова, а з рештою вона має впоратися сама – інші жінки справляються.

Минуло два роки. За цей час ми пережили ще два зриви.

Дружині сказали, що шансів вже майже не лишилося і дали направлення на операцію. У Тані просто розпочалася депресія.

Я ж, не розуміючи стану речей, ставився до неї грубувато, нарікав, що вона неповноцінна жінка. Скінчилося погано.

Дружині зробили операцію, і мати дітей вона більше не могла. Я ж думав, що в мене, як у чоловіка, ще все попереду і почав шукати жінку для дитини на боці. Знову ж не буду довго морочити всім голову, скажу тільки, що зрештою моя Танюша подала на розлучення.

Нині я живу один. Дітей у мене також немає.

Через 10 років я зрозумів, що просто втратив своє щастя і можливість стати батьком. Знаю, що тільки Тетяна чекала від мене моральної підтримки, хоч якоїсь фізичної допомоги та банального людського розуміння.

Усього цього я їй не дав. Люблю її, як і раніше, і не хочу мати дітей ні від кого іншого. Будь ласка, прочитайте мою сповідь і зробіть правильні висновки для себе.

КІНЕЦЬ.