Колега моєї сусідки Оксани, Маша, була успішною 29-річною дівчиною, обіймала посаду головного технолога на хлібозаводі та володіла двокімнатною квартирою у місті.

Незважаючи на всі її досягнення, рідні постійно тиснули на неї з приводу заміжжя, дивуючись з приводу її незаміжнього статусу, враховуючи її привабливість та успішність.

Маша вірила, що треба багато працювати, щоб досягти бажаного, але зустріти відповідного партнера було непросто: вона хотіла знайти працьовитого і порядного чоловіка, не обов’язково багатого чи схожого на кіноактора.

Вона зустрічалася з Владом півроку потай від усіх, сподіваючись здивувати родичів і уникнути ревнощів подруги Ганни, яка дуже хотіла вийти заміж, але їй не щастило в коханні.

Ганна, яка працювала бухгалтером у тій же компанії, не знала про відносини Маші і часто радила їй зосередитись на особистому житті.

Все змінилося, коли Ганна помирилася з колишнім коханим і планувала весілля. Цим хлопцем був Влад – той чоловік, з яким зустрічалася Маша.

Викриття всіх фактів мало призвести до конфронтації біля міського фонтану, де мали зустрітися всі троє учасників цієї історії.

Під час зустрічі Влад зізнався, що його любов до Ганни знову спалахнула, і Маша благородно відступила, наполягаючи, щоб Ганна не жертвувала своїм щастям заради неї.

Після цієї історії Маша вирішила віддалитися від усіх, включаючи колег по роботі та Ганну, щоб уникнути подальших порад про заміжжя.

Ганна та Влад зіграли весілля без присутності Маші, яка колись була важливою частиною їхнього життя.

Моя сусідка Оксана ділилася цією історією, розмірковуючи про складнощі кохання та дружби, з якими зіткнулася Маша, а також про її постійний пошук особистого щастя на тлі очікувань та тиску з боку друзів та родичів.

КІНЕЦЬ.