Мене звуть Ганна, і я понад 15 років була щасливо одружена з Євгеном. Ми разом пережили багато радощів і труднощів, і я ніколи не думала, що він здатен на зраду. Однак, усе змінилося одного дня, коли він привів додому свою нову коханку й оголосив, що вони житимуть разом .

Моє життя тоді, здавалося, зруйнувалося  вмить. Я не очікувала такого повороту подій. Почуття відчаю і несправедливості, якоїсь спустошенності – це все, що я тоді відчувала.  Я боялася, як реагуватимуть наші діти та сусіди. З цією дівчиною було важко уживатися в одній квартирі . Її присутність нагадувала мені про зраду чоловіка щосекунди.

Дні проходили в затаєній напруженості. Чоловік і його коханка Ліна займали нашу спальню. А я була змушена переміститися в маленьку кімнату. Зустрічі на кухні стали нестерпними, і мені довелося складати графік, щоб уникнути неприємних зіткнень.

Ліна була нахабна і нешаноблива, а її юний вік тільки підкреслював розрив між нами. Вона не була готова поступитися. Ми намагалися уникати одне одного, але це було неможливо, живучи під одним дахом.

Одного разу, після чергового конфлікту з Ліною, я була засмучена і розгублена. Вирішила поїхати на могилу до мого батька. Він пішов із життя кілька років тому. Але я завжди відчувала його підтримку та любов.

Підійшовши до могили, я сльозами вилила свою душу, розповіла про все, що відбувалося в моєму житті. Батько завжди говорив, що оберігатиме мене, і я сподівалася, що його невидима присутність згладить мої страждання.

Залишаючи кладовище, я несподівано опинилася під грозою. Автобуси не ходили, і мені довелося йти пішки. Невдовзі, я забігла до місцевої церкви, щоб сховатися від дощу і блискавок.

Там, у тиші святого місця, я помолилася про допомогу. Я просила, щоб Господь змилостився наді і мною та послав знак, що робити далі.

Коли я вийшла з церкви, мене зупинив незнайомець. Він був схожий на мого батька. Представившись, він сказав, що його звуть Едуард, так само, як і мого батька. Це був неймовірний збіг!

Розмова з цим чоловіком приголомшила мене. Він розповів, що випадково почув мої розмови з батьком на цвинтарі й відчув, що має мене підтримати. Едуард запропонував підвезти мене до дому.

Дорогою, ми почали розмовляти . Виявилося, що Едуард теж пережив свої труднощі та втрати. Його історія і його слова приносили мені спокій, немов батько передав мені свою любов і підтримку через цього чоловіка.

Відтоді, я і Едуард стали близькими. Він допоміг мені пережити важкі моменти і давав підтримку, коли я опинялася в складних ситуаціях. Наше спілкування було легким , немов ми знали один одного все життя.

Ми стали проводити час разом, і кожна зустріч зміцнювала наш зв’язок . Незабаром я зрозуміла, що закохалася в цього чоловіка. Він був ніжний і турботливий, і його присутність зігрівала моє серце.

З кожним днем я відчувала, що Едуард стає невід’ємною частиною мого життя. Він дарував мені впевненість і спокій, і я відчувала, що зустріла свою долю. Наше кохання було справжнім і щирим, і ми вирішили почати нове життя разом.

Я прийняла рішення розійтися з Євгеном, тому що наші стосунки вже не могли бути відновлені після зради. Шлюб був просто формальністю, і я усвідомила, що заслуговую на щастя і кохання.

ЗЕдуардом ми живемо разом уже кілька років. Він став не тільки моїм чоловіком, а й найкращим другом і підтримкою. Щодня я дякую своєму батькові за його захист і оберіг. Здається, що його душа допомогла нам знайти одне одного і знову повірити в кохання.

Ми разом пережили багато чого, і я впевнена, що наша любов тільки зміцниться з часом. Едуард приніс у моє життя радість і сенс, і я не припиняю бути вдячною за зустріч із ним того дня на кладовищі.

КІНЕЦЬ.