У мого чоловіка є усе для нормального життя. Та він вибирає її – “біленьку”. Чому саме такі важкі часи ми переживаємо зараз, мені важко зрозуміти. Та як допомогти своєму коханому, допоки не трапилось лихо?

За Романа я виходила заміж з великого кохання, і завжди була переконана, що це взаємно. Живу я із чоловіком і його мамою. Адже після заміжжя пішла у невістки. Виховуємо ми дочку і сина. Маємо гарний заміський будинок, у якому облаштували все для комфортного життя.

Чоловіка повисили на посаді, а я працюю адміністратором у фітнес центрі.

У нас обох є своє авто, і живемо ми в достатку. Свекруха допомагає мені з приготуванням їжі. Тай відповідно приглядає за дітьми.

Та зовсім нещодавно наше життя сильно змінилося. Вже більше пів року, як мій чоловік почав частенько приходити додому “веселий”. Спочатку так, наче небагато, тай це мені вже не було до вподоби.

А потім ці зустрічі, про які він мені постійно торочив, що має важливі переговори і без “цього” ну ніяк.

Коли я просила чоловіка вчасно зупинитись і задуматись над тим, що він робить, свекруха вперто бурчала на мене, щоб я не ображала її сина, бо він не такий, як я собі це малюю в голові.

– Він свідома людина і знає міру і коли йому зупинитись. – повторювала вона.

Та чим більше часу минало, тим частішими ставали ці гулянки. А потім то взагалі телефон відсутній, година пізня і я вся знервована переживаю, що трапилось.

Наступного дня чоловік сміється і говорить, що більше такого не повториться, а свекруха каже: “Не роби драми, там де її нема”.

Що я сама себе накручую, він розумний чоловік і знає що робить.

У всій цій ситуації найбільше шкода дітей, які аж ніяк не заслуговують на такого батька, який котиться в прірву сам не розуміючи цього.

Мабуть у мене є ще почуття до Романа, адже я хочу все ж таки йому допомогти і врятувати його від важких наслідків, які чекатимуть на нього, якщо не схаменеться і не припинить негайно.

Ця ніч була нестерпною, я ледь встала зранку на роботу. Мій чоловік поїхав кудись ввечері на автівці, не сказавши ні слова. Тричі я телефонувала Роману, та він не відповідав на мій дзвінок.

А потім: “ваш абонент зараз не в мережі”, і ціла ніч переживання. Навіть чай з мелісою мені не допоміг, та ще й свекруха зі своїми претензіями: Чому я його відпустила! Що я за жінка, що не знаю де є мій чоловік”.

– Бери, сідай в машину, і їдь його шукати.

Та куди податися, я не знала. Вже під ранок прийшов… неприємна, звісно, була картина.

Сум і жаль огортає моє серце, адже знаю, що Роман не така людина. Що тоді з ним відбувається таке, та чи можна пов’язувати цю ситуацію з тим, що колись батько Романа саме через любов до “біленької” пішов із життя, а також дідусь дуже любив заглядати до чарки, чим робив життя своїх рідних, нестерпним…

Буду вдячна за любу від вас пораду чи розраду!

Джерело