На роботу ми із Сашею їдемо поїздом. Родом ми з маленького містечка, яке знаходиться недалеко від столиці. Їхати поїздом зручно, добираємось у потрібний час, до того ж виходить дешевше.

Завжди вагони наполовину порожні. Ми зайняли з Сашею місце в останньому вагоні, де, крім нас, було ще чоловік сім. Ми почали розмовляти на свої жіночі теми.

Раптом я помітила чийсь уважний погляд на своїх ногах. Я була у короткій спідниці. Хлопець був молодший за мене, напевно, років сімнадцять чи вісімнадцять, пубертатний період у самому розпалі.

Під його поглядом мені стало незатишно. Він дивився дуже жадібно, захотілося просто чимось прикритися. Я вирішила не звертати на нього жодної уваги.

Але тут він підвівся і сів прямо переді мною і став підморгувати.

Я збиралася nродовжити тактику ігнорування, але втрутилася моя подруга:

-Місця іншого немає чи що? Пересядь назад.

-Чому? Хіба я вам заважаю? – на хабно посміхнувся він.

-Так, дуже заважаєш, – відповіла Саша.

-А що буде, якщо не встану?

-Доведеться пояснити тобі, раз твоя матуся не спромоглася, як погано злити дівчат. Голос Саші був такий загрозливий, що навіть я сковтнула.

Хлопець теж вирішив відступити. Ситуація вийшла досить неприємною, але мені з такою подругою спокійно.

КІНЕЦЬ.