Сестра вирішила посватати мені свою чергову знайому. Якщо коротко. Поліна, 28 років (моя ровесниця майже), симпатична. Дуже навіть. Мене такі зовні реально чіпляють і сильно. Працює бухгалтером, своя квартира, машину нещодавно в кредит взяла. А ще у неї є дитина від попереднього шлюбу.

Я дітей в принципі не боюся. Не особливо знаю що з ними робити, але з племінницею ж якось справляюся, пограти там можу, погодувати. Навіть підгузок міняв.

Ні, у Поліни в цьому плані простіше. Я в інстаграм подивився, у неї син і вже дорослий, в садочок ходить. Я хоч Ірці і сказав, що б не в свою справу не лізла і перестала мені своих не прилаштованих подружок підсовувати. А тут додому прийшов, вирішив ще раз глянути.

Реально просто красива ця Поліна. І фотки всюди пристойні, явно не в пошуку чоловіка вона. Хоча шкода, що немає в купальнику. Я просто ось що подумав.

З одного боку, реально зачепила, та й не схожа вона на тих, кому заміж треба сильно. Таких відразу видно по відвертих фотках. Але ось чи потрібно взагалі зв’язуватися з розлученою з причепом?

Воно мені треба? Ні, зрозуміло, що вона на побачення з дитиною не піде, комусь залишить. Але це ж по-любому потім доведеться знайомиться. Як не крути.

А ще запросить в гості, так це їй квіти, щось малому треба ще буде. Та й на ніч вона не буде на вихідних залишатися, не кине ж дитину вдома одного. Якось ось відразу купа складнощів мені не сильно потрібних з нею буде.

Без дітей воно якось простіше. З іншого боку, в побутом все добре, вона там готувати і прибирати вміє точно. Он, на фотках малий у неї угодований цілком, в квартирі чисто.

А я пожерти смачно і домашнього дуже люблю. Та й працює в нормальній компанії, клянчити на плаття не буде. Сиджу ось, заганяюсь. Зачепила мене сильно, але як би і наявність дитини не сильно радує. Думаю що робити.

КІНЕЦЬ.