Протягом довгих років я жила поряд із літньою самотньою сусідкою. До неї іноді приходила невістка, чоловік якої – син старенької – пішов з життя кілька років тому.

Багато хто з нас підозрював, що справжнім мотивом невістки було бажання отримати квартиру у спадок. Добросердечна бабуся, не маючи нікого іншого ближче, заповіла їй квартиру.

Якось я почула з її квартири незвичайні звуки активного ремонту, що було дивно: адже моя сусідка не мала коштів на такий ремонт, і вона була задоволена своїм житлом.

Пробувши кілька днів у роздумах із цього приводу, я вирішила зрештою перевірити її. На мій подив, двері відчинив робітник у будівельному одязі.

Коли замість сусідки з’явилася її невістка – я здивувалася. Невістка заявила, що помістила бабусю в будинок для людей похилого віку, стверджуючи, що старенька почала чути якісь голоси.

Я була у люті: моя сусідка завжди відрізнялася ясним розумом. Збита з пантелику, я обговорила все це з іншою сусідкою, яка розповіла, що теж чула дивні звуки, що долинали з

вентиляції. Ми припустили, що невістка могла встановити спеціальний пристрій, що імітує голоси і доводить стареньку до божевілля.

Вирішивши докопатися до істини, я зв’язалася з другом, який має зв’язок у приватній клініці. Психіатр оглянув стареньку і підтвердив, що вона цілком здорова.

Ми привезли її назад додому – на жах невістки. Вираз її обличчя був незабутнім, адже наша кохана сусідка повернулася з поліцейськими та нотаріусом, готова відстояти свої права та відновити справедливість…

КІНЕЦЬ.