Мені вже 38 років і, можна сказати, що Ігор дійсно був моїм останнім шансом. Для нас обох це другий шлюб. Від попереднього шлюбу маю дочку, у нього – син. Мати чоловіка мене не полюбила відразу. Почалося все з причіпок, мовляв, не так прибрано в квартирі і подібне.

Потім Галина Іванівна звинуватила мене у крадіжці. Але втрачена річ знайшлася. Але жодного “вибач” так і не прозвучало. Я прийняла тактику мовчання. Вона ображає відкрито, я мовчу. Я давала їй час зрозуміти і заспокоїться.

Звичайно, я поцікавилася у Ігоря, чому таке ставлення до мене, але чоловік відповів, що вона до всіх так ставилася. Які би не починалися в нього стосунки після розлучення з першою дружиною. Всі його мамі були не до вподоби. Але тут Ігор зустрів мене, і, не запитавшись у мами, одружився.

Останньою краплею стало, коли Галина Іванівна мене штовхнула. Що було потім, краще описувати не буду, ну ви зрозуміли. Посуд літав. Втрутився свекор, і тільки тоді ми частково вгомонилися. Але це була вимушена мирова угода.

Але з того часу я не хочу її бачити і чути. Ігор на моїй стороні. Він згоден, що його мама перегнула. Я попросила його теж взагалі припинити спілкуватися з нею. Бо коли вона йому дзвонить, то наговорює всіляке погане на мене і просить мене покинути.

Я дуже засмучуюся, коли він їй дзвонить першим. Я в нього питаю: невже тобі за мене не прикро? Ігор відповідає: прикро. Але все одно з нею спілкується. Бо вона сама йому спокою не дає. Живемо хоч на щастя окремо. Інакше би я взагалі вже здалася і втекла.

Крім того, весь час Галина Іванівна просить у Ігоря грошей. Сама ж нам нічим не помагає. Споживацьке ставлення – це єдине, що вона демонструє. Я дуже дуже від такого втомилася.

Та коли говорю Ігорю про розлучення, чоловік просить його зрозуміти, каже, що хоче сім’ю, любить мене. Я дійсно відчуваю і знаю, що любить, я його – також. Але його мама все псує.

Як упоратися з нею? Підкажіть будь ласка! Адже дійсно поступово, а я б сказала, що все швидше, руйнується наш шлюб. Від одного її імені чи дзвінка до чоловіка мені стає погано. Хочу щоб вона кудись взяла і просто випарувалася. Хочу, щоб її взагалі не було в нашому житті. А к це влаштувати і зберегти родину? Як?

Джерело