Знаєте, мені й самій всього 46 років, але я не можу собі дозволити купити зайву сукню, а витрачаю гроші на продукти для родини сина і памперси для онука маленького.

Ми з чоловіком живемо в райцентрі Полтавської області. Маємо квартиру, машину – оце і всі наші розкоші. Але не бідуємо, на все необхідне вистачає, бо обоє працюємо і чоловік отримує військову пенсію, бо він вже своє відслужив.

Наш старший син Сашко два роки тому одружився, зараз йому 28 років, у них з невісткою Катею підростає первісток Назарчик. Ми з чоловіком, і свати їм постійно допомагаємо грошима, безоплатно. Бо працює тільки син, Катя в декреті. А в Сашка зарплата у два рази зменшилася за два роки вторгнення.

У нас із чоловіком також є ще неповнолітня дочка Улянка. на яку теж треба добряче витрачатися: одяг-взуття, шкільні речі, репетитори. А на їжу скільки йде – самі знаєте. Але ми ніколи не дорікали сину й невістці тим, що допомагаємо.

І ось недавно виникла ситуація, коли нам самим знадобилася фінансова підтримка. Справа в тому, що перед новим роком ми дуже хотіли зробити покупку – придбати нову пралку і сушилку заразом, адже минулого року зробили ремонт у ванній кімнаті, вже давно було пора.

А не ремонт старої пральної машинки йшло останні роки стільки, що раціональніше набагато придбати нову, ми з чоловіком це обоє чудово розуміли. Вирішили, що треба одразу купляти й сушку, про яку давно мріяли – у багатьох наших знайомих вже є, дуже зручна річ.

І ось з цієї причини чоловік попросив грошей у сина, невелику суму, бо у самих нас бракувало, а в кредит не хотілося влазити. На що сваха дуже агресивно відреагувала, сказала що чоловік мій вимагає в молодої родини гроші, обзивала, присоромила, що гроші у дітей просив.

А ще сваха пригадала, що колись на день народження ми прийшли до дітей з дешевим подарунком. Але буквально за тиждень до цього ми їм і так дали грошей, що потім не вистачило на дорогий подарунок. але про це ніхто навіть не згадав.

Тепер сваха збирається поговорити з моїм чоловіком, а він запальний. Я так через це хвилююся, не можу заспокоїтися. Як бути? Я ж свасі пояснювала, що все одно ми їм потім все повернемо.

До речі, мені теж було прикро бачити, що в сина з невісткою проблеми з грошима, а Катя витрачає їх на всяку розкіш, а не на справу, не на родину. В дорогу перукарню ходить, вдягається в дорогі шмотки. Але я промовчала, адже то їхня родина, не моє діло.

Та водночас я чомусь замість красивої сукні собі, купую їм продукти та памперси дитині. Дуже прикро від цього всього. Навіть не знаю як з такими сватами поводитися й спілкуватися. Не виходить навіть покупці новій порадіти – ми все-таки купили задумане, куми трохи з грошима підсобили.

Але думка, що мій син попав в якесь осине гніздо, не дає мені спокою. Зі сватами взагалі бачитися не хочеться, та ще й ця сваха зі своїми обіцянками вичитувати мого чоловіка – ну яке вона має право? Чи я чогось не розумію. Підкажіть будь ласка, як поставити їх на місце?

Джерело