Коли доньці було лише півроку, мені довелося вийти на роботу, щоб не втратити місце дизайнера у великій закордонній компанії. Паралельно постало питання про те, з ким буде дитина, адже наші з чоловіком батьки ще працювали, і заради внучки ніхто не хотів звільнятися.

Не хотілося, щоб чужа людина виховувала дитину, але виходу не було, довелося брати няню. Може, це я така вимоглива, але за п’ять років ми змінили шість нянь.

Іноді вони не хотіли виконувати мої вимоги і йшли самі, інколи ж я звільняла їх сама. Дякувати Богові, обходилося щоразу без скандалів.

Найперша з них, мені одразу сподобалася, педагог, працювала вихователем у дитячому садку. Здавалося, це ідеальний варіант.

Але чи то далася взнаки звичка працювати з великою кількістю дітей і не дуже за ними доглядати, чи просто людина не на своєму місці. Але одного разу повернувшись раніше з роботи, я побачила свою дочку, яка самостійно гралася в пісочниці.

А в цей час няня спокійно розмовляла по телефону подалі на лавці. Розмова тривала майже півгодини. За цей час вона жодного разу не підійшла до дитини.

Не писатиму про всіх, але наведу ще один приклад. Наступна няня була у минулому медсестрою і вже у віці. Я думала, що те й інше дуже добре. І лікар, і бабуся в одній особі.

Все було чудово, за винятком того, що вона сама дотримувалася всяких дієт і дитину годувала також.  На мої неодноразові зауваження та прохання годувати доньку тим, що я залишала, вона казала, що це шкідливо для здоров’я дитини.

Коли я просила приділяти годину з Сонею на читання, вона була проти такого розпорядку, бо вважала, що дитина має гуляти більше, а вчитися буде й у школі. Донька любить малювати, здавалося б, сиди поруч, а вона нехай малює, але нянька вирішила, що це пусте заняття для дівчинки, а треба записати її на танці.

Довелося і з нею розлучитися. І тепер я думаю, чи я не вмію вибирати нянь, чи просто не можу порозумітися з ними?

КІНЕЦЬ.