Я одна виховую свою донечку Златку. Про нового чоловіка я і не думаю, але моя п’ятирічна Златуня іншої на це думки. Нещодавно вона “приборкала” одного тата прямо на дитячому майданчику. Ви б бачили його і моє обличчя. Дома я коли мамі про витівку дочки розповідала, ми сміялися так, що за животи трималися. Ну треба ж було до такого додуматися! Але сміх сміхом, та після цього в мене виникло питання куди серйозніше!
Ну треба ж було до такого додуматися!
Мене звати Уляна і я одна виховую свою донечку Златку. Про нового чоловіка я поки і не думаю, але моя п’ятирічна Златуня іншої на це думки. Нещодавно вона “приборкала” одного тата прямо на дитячому майданчику.
Я не хочу тут обговорювати причини, чому батько Златки покинув мене ще при надії. Він так вчинив, і я справді рада цьому. У мене є місце і час для моєї доньки Златки. Так чи інакше, в нас з ним би нічого доброго не вийшло.
Хоча у Златки своя кімната, вона все одно ввечері заповзає до мене в ліжко. Ми розмовляємо або щось читаємо, поки вона не засне. Я знаю, що з часом я буду сумувати за цими моментами, тому хочу насолоджуватися ними, поки можу. Коли вона виросте, все буде інакше.
І тому весь свій вільний від роботи час я присвячую найдорожчій людині на цій землі. Я домовилася на роботі, що можу приходити пізніше вранці, тому ми зі Златкою неспішно снідаємо і йдемо в садок. Я забираю її вдень і, якщо погода дозволяє, ми йдемо на майданчик. Або ми вдома граємо в дочки-матері чи інші цікаві і розвиваючі ігри.
Коли ввечері Злата засинає, я дивлюся на маленьке янголятко і мені стає дуже добре на душі. Потім я витрачаю годину-дві на те, щоб закінчити деякі справи по дому.
Моя мама, яка вже на пенсії, живе в селі на дачі, але як тільки настають холоди, вона приїжджає до нас зі Златкою в місто. Як на мене, Златі з нами дуже цікаво і їй не бракує ні ласки ні уваги.
Злата знає, що може запитати мене про все. Звичайно, Миколай завжди приносить їй подарунки, але в іншому випадку ми багато про що говоримо, і я намагаюся відповідати їй чесно.
Деякий час тому дочка здивувала мене запитанням. “Мамо, чому в мене немає тата?”
Я очікувала, що вона одного дня підійме на поверхню цю тему, але точно не в такому віці.
“Люба моя, у тебе є тато, інакше б тебе на цьому світі не було. Але він вирішив, що хоче жити трохи по-іншому”, – пояснила я їй.
Вона задумалася на мить, і я подумала, що цього пояснення їй буде достатньо.
“А ти не будеш проти, якщо ми знайдемо когось іншого?”, – і тут мені перехопило дух.
“Ні, не буду проти, донечко. Але спочатку нам треба з тим чоловіком як слід познайомилися”, – серйозно відповіла я Златуні. А згодом, коли я одна була на кухні, то спантеличено розсміялася…
А нещодавно трапилась ось така ситуація. Я була на дитячому майданчику зі Златкою. Вона пішла гратися зі своїми друзями, а я переглядала у телеграмі стрічку новин. Через деякий час до мене підійшла дочка, тягнучи за собою якогось чоловіка.
“Мамо, це тато Веронічки”, – сказала мені Златка.
Перш ніж я встигла щось сказати, вона прошепотіла мені на вушко: “Подруга мені зізналася, що її мама поїхала на тиждень на роботу в інше місто, а тато дома один. Може ми його собі заберемо хоч на ті дні? Він такий милий!”
Чоловік, якого тримала моя дочка за руку, виглядав спантеличено, і я, до речі, теж, тому що Златка була дуже серйозно налаштована.
Якось та й ми дійшли спільної згоди. Я пообіцяла Златуні, що якщо в нас і з’явиться дома чоловік, то він буде подобатись, як мені, так і їй.
Дома, коли я про це розповідала мамі, то ми ще довго сміялися. Ох дочка і придумала.
А як ви думаєте, незважаючи на те, що ми багато часу з мамою приділяємо Златі, їй все ж не хватає чоловічої уваги? Як пояснити її вчинок на дитячому майданчику?