Я не знаю, як так можна, а головне – для чого, але свекруха зіпсувала не лише своє сімейне життя, але і наше.

Мені довелося багато через що пройти, щоб вистояти, і добре, що мені вистачило мудрості і терпіння для цього.

З Сергієм ми зустрічалися більше року, і він мене попередив, що його мама “з характером”. Але я тоді не розуміла, про що він говорить, тому не звернула на це увагу.

Проте, при першому ж нашому знайомстві, я зрозуміла, про що мене попереджав Сергій. Мама мого нареченого поводила себе наскільки зверхньо, що мені було не по собі від цього.

Я не знаю чим, але я їй відразу не сподобалася. Хоча я дуже старалася. На жаль, всі мої зусилля жодних результатів не принесли.

Ми повідомили мамі, що плануємо одружитися, і їй це не сподобалося, вона прямо заявила, що я – не пара її сину.

Моя свекруха постійно намагалася зірвати наше весілля. Вона розповідала Сергію про мене різні небилиці, начебто, якісь знайомі їй це сказали. Добре, що Сергій мене любив і матері не повірив.

Сказати, що у моєї свекрухи складний характер, це нічого не сказати. Саме через це у свій час розпалася і її сім’я, свекор просто не витримав і пішов від неї, і якщо чесно, то я його розумію.

На момент нашого весілля, свекруха та свекор уже давно були розлученими і жили окремо. Жити ми стали у свекра: він мав велику трикімнатну квартиру, в якій жив сам.

Нам у нього було добре, адже батько мого чоловіка – дуже спокійна і порядна людина. Але, до нас постійно заходила в гості свекруха, їй вистачало наглості для того, щоб приходити в чужу квартиру і розповідати нам усім, як нам треба жити.

Їй не подобалося абсолютно все, що я роблю. Вона звинувачувала мене в тому, що я дуже погана господиня, за її словами я не прибираю в квартирі, не перу, погано готую їсти. Хоча все це я робила цілком нормально. Принаймні, ні свекор, ні чоловік ніколи на мене не скаржилися.

Слухати все це майже щодня було нестерпно. Я просила чоловіка, щоб він це якось припинив, але Сергій мені пояснив, що його маму ніщо не зупинить, навіть колишній чоловік не може заборонити приходити їй в свій дім, отака вона людина, треба просто змиритися, бо батьків не вибирають.

Потім свекруха різко захотіла стати бабусею. А ми з Сергієм спочатку хотіли трохи пожити для себе. Тоді свекруха почала розповідати всім про те, що я не можу мати дітей.

Я не витримала, і поскаржилася чоловікові, він пішов розбиратися зі своєю мамою. Вона заявила, що це я все вигадала і сама обмовила її, щоб зіпсувати їхні стосунки з сином.

Свекруха не переставала повторювати, що Сергій знайшов собі дуже погану дружину, шкодувала його, що йому так не пощастило.

Ситуація і справді була складною, я вже просто не витримувала, багато плакала, і не розуміла, чому два дорослих чоловіка дозволяють свекрусі так себе поводити. Як на мене, “така вона людина” – це не виправдання.

Сергій дуже сильно любив мене і не звертав увагу на витівки своєї мами, і хоч це мене тішило.

Я думала, що це не припиниться ніколи. Через свекруху я постійно нервувала, багато плакала, не мала спокою в душі.

Одного разу, коли я була на 9-му місяці, до мене приїхала в гості моя мама. І свекруха теж – тут як тут. Вона при мамі стала розповідати, як їй не пощастило з невісткою.

Моя мама не витримала, і сказала свасі, щоб вона більше не сміла говорити про мене гидоти. В іншому разі – мама забирає мене до себе.

Тут вже включився мій чоловік, який вперше за весь час нашого сімейного життя заступився за мене.

Останнє слово було за свекром – він, нарешті, наважився показати своїй колишній дружині на двері. А моїй мамі він подякував за те, що вона допомогла навести лад в родині.

Зараз свекруха до нас не приходить, ображається. З дитиною я дозволяю їй бачитися, вона, все ж, бабуся. Чоловік з сином інколи їздять до неї в гості. А для себе я вирішила, що не хочу з нею мати ніяких стосунків, так усім буде легше жити.

КІНЕЦЬ.