Я не знаю, що мені робити, тому вирішила звернутися за порадою, сама вже не справляюся. Моїй мамі вже 73 роки, і вона збирається заміж, а в мене не виходить її відрадити від цього.

Так, моя мама виглядає відмінно для своїх років, вона розумна і красива, але це не означає, що потрібно йти в РАЦС на сміх курям.

Я тільки за, що вона спілкується з чоловіками, навіть рада за неї, адже в такому віці мало хто живе повним життям. Завдяки цьому у неї є стимул за собою доглядати і дбати про своє здоров’я. Однак, коли мама сказала мені про заміжжя, я була в шоці.

Батька свого я можна сказати не знала, так як він кинув нас, коли я була ще маленькою. У мами було два чоловіка після цього і другий помер кілька років тому.

Після його смерті, я хотіла, щоб мама переїхала до мене, оскільки я живу в іншому місті, але вона навідріз відмовилася від моєї пропозиції.

Сказала, що в такому віці важко міняти так кардинально звичну обстановку, розлучатися з подругами, з якими вони постійно кудись ходять, то на заняття з танців, то на якісь майстер-класи.

У підсумку на одному з таких занять вона познайомилася зі своїм теперішнім нареченим. У них сім років різниці і старша моя мама, а він досить жвавий мужичок, прямо жіночий угодник.

Виявилося, що у цього жениха немає свого житла і саме це мене насторожує. До того, як він познайомився з моєю мамою, жив він зі своєю донькою, яка, як розповіла мені мама, всіма силами намагалася позбутися батька.

Я нічого проти їхніх стосунків не маю і рада за те, що мама щаслива, але навіщо одружуватися? Це більше схоже на старечий маразм або у нареченого корисливий мотив.

Мама мене не слухає, закохалася, як в перший раз, думки у неї тепер тільки про підготовку до весілля. Всі мої відмовляння не працюють і у мене вже закінчилися розумні доводи!

КІНЕЦЬ.