На самому весіллі до мене підсіла сваха і давай дякувати, що я пішла молодим на зустріч. – Агов, свахо! Ніхто ще квартири не міняє, а як будете так себе поводити, то і не поміняю ніколи. – Сваха похитала головою і зла пішла на вулицю. А після святкування невістка, але вже законна, і з сином попід ручку, прийшла домовлятися, коли документи для розміну готувати. Певну людину, яка з цим допоможе, вона вже знайшла
Я лише через деякий час зрозуміла, що Ліля від мене хоче і чому раз в тиждень, ще до весілля, приходила, підлоги мила і килими тріпала. Це так її моя трикімнатна квартира пекла.
Коли син привів на знайомство свою Лілю, я не була від неї в захваті.
Якось дивно вона розглядала мої хороми і ніби очима їх ділила.
Але я думала, що сама себе накручую, тому нічого не говорила.
Через декілька днів після знайомства Ліля прийшла в мою квартиру з двома пакетами хімії.
Давай вікна перемивати, килими виносити.
– Тамара Дмитрівна те! Тамара Дмитрівна се!
Я не розуміла звідки ноги ростуть. З якої радості така увага.
Ліля приходила до мене, як з Денисом, так і одна. Не раз купляла якісь дорогі фрукти, які я собі дозволити не могла.
Я інколи й думала, що дарма не довіряю цій дівчина. Добра вона партія для мого сина. Але таке сьоме чуття мене не підвело.
Перед самим весіллям Ліля прибігла дуже розгублена.
– Ми з Денисом на орендованій квартирі ще довго збиратимемо на свій дах над головою. Комуналка дорожчає, тому для вас і для нас, Тамара Дмитрівна, буде краще розміняти вашу на дві квартири.
Я відразу ж не сказала, що добре.
– Я над цим подумаю!
А вже на самому весіллі до мене підсіла сваха і давай дякувати, що я пішла молодим на зустріч.
– Агов, свахо! Ніхто ще квартири не міняє, а як будете так себе поводити, то і не поміняю ніколи.
Сваха похитала головою і зла пішла на вулицю.
А після святкування невістка, але вже законна і з сином попід ручку, прийшла домовлятися, коли документи для розміну готувати. Певну людину, яка з цим допоможе, вона вже знайшла.
Ох я тоді їм двом дала прочуханки…
Моєму онуку вже чотири. Син з невісткою досі живуть на орендованій, але зі мною не розмовляють.
Сваха те саме. Я на Різдво не витримала і подзвонила її привітати.
– А чому ви, свахо, не заберете свою маму, якій вже вісімдесят, до себе, а в цю квартиру дітей не пустите? То я маю все для них і онука зробити, а ви нічого?
Ви знаєте, якби не наглість Лілі, я б розміняла цю квартиру, бо справді дорого, особливо взимку платити. Але через їх зі свахою характер – не буду.