Я ще зовсім молода, маю 28 років, але моя родина вже розвалюється, донечка може залишитися без рідного тата. Всьому виною мій чоловік і мої батьки. Богдану спочатку не подобалося, що моїх рідних занадто багато в нашому житті. І ось ситуація досягла апогею: батьки хочуть, щоб я розлучилася. Цей його візит до бабусі став останньою краплею для моїх батьків. Кілька днів тому я з’їхала від Богдана
Я ще зовсім молода, маю 28 років, але моя родина вже розвалюється, донечка може залишитися без рідного тата. Всьому виною мій чоловік і мої батьки.
Богдану спочатку не подобалося, що моїх рідних занадто багато в нашому житті. І ось ситуація досягла апогею: батьки хочуть, щоб я розлучилася.
Прикро те, що одружилися ми з чоловіком не так давно, дуже кохали одне одного, три роки зустрічалися, мріяли про міцну родину, діток мінімум двох, а то й трьох. А тепер ось не знаю, як все обернеться.
Хочу сказати, що стосунки з батьками з обох боків нас були хороші, але Богдану від початку чомусь не подобалося, що моїх батьків було, на його думку, багато в нашому житті. А коли я чекала дитинку – так тим більше.
Моя бабуся почала купувати все для малюка, а чоловік хотів, щоб ми все самі купували, готувалися до цієї прекрасної події повністю самостійно. Але я щиро не розумію, що поганого в тому, що близькі люди хочуть допомогти, підтримати, взяти участь в житті нашої молодої родини?
І ось я не так давно дізналася, що таємно від мене чоловік приїхав до моєї бабусі і дуже неприємно образив її. Богдан заявив, що нам не потрібна її допомога.
Коли я попросила в чоловіка пояснень, він сказав, що хотів, аби її було менше в нашому житті. Не придумав нічого кращого, ну чесне слово!
Тепер мої батьки налаштовані абсолютно негативно до мого чоловіка, і мене не розуміють, як я можу продовжувати з ним жити після такого, що нібито він нехороша людина і невідомо що від нього можна очікувати.
Тато й мама схиляють мене піти від Богдана, повернутися до них, обіцяють допомогу з дитиною. А я не знаю що робити, до цієї ситуації з чоловіком стосунки були чудові, він дбає про мене, допомагає, турбується і кохає – я це відчуваю на собі.
Але ця ситуація просто вибила мене з колії, розлучатися з Богданом не хочу, але й боюся, що батьки перестануть зі мною спілкуватися.
Кілька днів тому я з’їхала від Богдана, щоб усе обдумати окремо від усіх. Він пише повідомлення, дзвонить, каже що жалкує про свій вчинок, що все усвідомив, що не може без мене і дитини, хоче бути з нами.
А батьки у свою чергу кажуть, що це все маніпуляція і тільки слова, що всі вони не щирі ті не любить мене він. Кому вірити? Як краще вчинити? Порадьте щось, бо я дуже розгублена.