– Доню, зайди до нас із татом на кухню, будь ласка, – вигукнула Олена Володимирівна, запрошуючи сімнадцятирічна дівчину приєднатися до батьків.

Весела Олеся з навушниками у вухах прибігла на поклик і сіла на стілець.

– Нам треба поговорити, – батько винно опустив очі на підлогу.

– У мене немає трійок, – почала виправдовуватися Олеся, вирішивши, що батьки хочуть посварити її за навчання.

– Ні, розмова буде зовсім на іншу тему, – зніяковіло посміхнулася Олена Володимирівна і відвела погляд убік. – Дмитро, ти скажеш чи я?

– Давай ти, – чоловік хвилюючись перебирав пальцями по столу.

– Дочко, ми з татом вирішили розлучитися, – голосно видихнувши, промовила жінка.

Олеся підняла очі на матір і, не моргаючи, дивилася кілька хвилин.

– Чому? – майже пошепки спитала дівчина.

– Ми з твоїм татом вирішили піти кожен своєю дорогою, але це ніяк не вплине на ваші стосунки, – запевнила Олесю мати. – Ми розлучаємося з ним на добрій ноті.

Дівчині раптом захотілося розплакатися. Вона ніколи не зауважувала, що між батьками є напруга, а зараз вони раптом повідомляють, що розходяться.

Дмитро з’їхав наступного ж дня із квартири до будинку своєї бабусі, залишивши все майно родині.

З дочкою він бачився кілька разів на тиждень. Щоразу тішився, коли бачив її.

Якось Олеся без попередження вирішила відвідати батька і застала в будинку незнайому жінку.

– Це Юлія, – чоловік представив дочці усміхнену білявку.

На подив Олесі, жінка дуже добре поставилася до неї, і вони навіть потоваришували.

Виявилося, Юля мала десятирічну доньку, за якою дівчина часто залишалася доглядати.

Через півроку Дмитро повідомив доньці про те, що він вирішив одружитися зі своєю новою обраницею.

– Вітаю! – Олеся почала обіймати майбутніх молодят.

Вона справді була рада за батька і за те, що саме Юля стане його новою дружиною.

Цього ж дня дівчина прибігла додому та вигрібла з скарбнички усі гроші, які складала не один рік.

Вона захотіла купити собі найкрасивіше вбрання, щоб виглядати на весіллі батька гідно.

– Мамо, сходиш зі мною до магазину? – попросила Олеся. – Хочу бути найкрасивішій.

Півдня мати та дочка витратили на те, щоб обрати їй сукню та туфлі. Тепер залишалося тільки дізнатися день та годину урочистості.

– Олесю, можеш до нас приїхати? – батько зателефонував за два дні дівчині.

– Розмова є.

Дочка швидко зібралася і помчала до нього в будинок, вирішивши, що її нарешті покличуть на весілля.

Переступивши поріг, Олеся зустріла Юлію. Вона обійняла дівчину і повела на кухню, де за столом сидів Дмитро.

– Дочко, поговорити треба з приводу весілля, – зітхнув чоловік. – Ми з Юлією вирішили, що всіх, кому немає вісімнадцяти, кликати не будемо.

– Ну і що? – посміхнулася Олеся, не відразу зрозумівши, що йдеться так само і про неї.

– Дочко, тобі немає вісімнадцяти, – обережно нагадав батько, – тож ти не можеш прийти.

– Тату, а якого числа у вас весілля?

– Сьомого листопада.

– Ти, мабуть, забув, але в мене десятого день народження, і мені виповниться вісімнадцять років! – радісно повідомила дівчина.

– Але ж не сьомого ж, – втрутилася в розмову Юля, і Олесі навіть здалося, що це її ідея.

Дівчині стало прикро через те, що вона помилилася в майбутній дружині свого батька, яка здавалася такою гарною.

– Там лише три дні не вистачає, – засмутилася Олеся і з надією подивилася на Дмитра.

Проте жодні вмовляння на батька та Юлію не подіяли. Вони стояли на своєму і товкмачили їй одне й те саме.

У результаті засмученій дівчині довелося піти ні з чим. Дорогою додому вона заливалася сльозами і шкодувала, що витратила гроші з скарбнички.

Після цього Олеся не дзвонила батькові та Юлії. Вона сподівалася, що батько схаменеться і покличе її на весілля, але так і не дочекалася запрошення.

Цілий день сьомого листопада дівчина проплакала, остаточно розчарувавшись у Дмитрі.

Проте велике розчарування чекало на неї попереду, коли вона побачила весільні фотографії в інтернеті.

Виявляється, на урочистості була десятирічна дочка Юлі та кілька інших дітей.

Олеся настільки засмутилася, що вирішила остаточно викреслити батька зі свого життя.

Десятого листопада разом із мамою дівчина відсвяткувала своє вісімнадцятиріччя.

Дмитро навіть не спромігся привітати її з днем народження. Він ніби забув про те, що має дочку.

Засмучена Олеся виклала у соціальні мережі свою фотографію та підписала: “Сьогодні мені вісімнадцять. Добре, що тато не покликав мене на своє весілля, адже я подорослішала тільки сьогодні”.

Щойно дівчина опублікувала цей допис, як їй почали писати родичі, які прочитали цей пост.

Кожному хотілося дізнатися, чи справді батько міг так підло вчинити зі своєю дочкою.

Однак вони не тільки писали Олесі, а й Дмитру, звинувачуючи його в недостойній поведінці.

Відповідь чоловіка не змусила на себе довго чекати. Він подзвонив дочці і погано висловився на її адресу.

– Навіщо ти влаштувала це посміховисько? Не покликав, значить так захотів! Ти справді ще не подорослішала. Думаєш лише про себе!

– Тату, а чи не пішов би ти надовго і далеко?! – процідила крізь зуби дівчина.

– За такі слова я можу назавжди викреслити тебе зі свого життя, – не витримав чоловік.

– А я тебе викреслила того дня, коли ти не привітав мене з днем народження, – заявила у відповідь Олеся.

Після цієї розмови батько та дочка остаточно перестали спілкуватися.

КІНЕЦЬ.