У Артема була не типова історія життя.

Він закохався у свою однокласницю ще в 10 класі. Тамара була дівчинкою балуваною, і не бідною.

Хлопцю пішов не один рік життя, щоб завоювати її прихильність.

Почали зустрічатись аж на третьому курсі інституту.

Він був ніби причарований, завжди ходив за нею вслід.

Вчився і паралельно працював, щоб мати свої гроші на всякі приємності.

Знав про яку пропозицію мріяла Тамара, тому багато часу та сил пішло, щоб все зробити саме так.

Він домовився з організаторами весіль.

Романтичний надпис, вечеря на двох, квіти і звісно обручка.

Вона сказала таке очікуване “ТАК”.

Весілля зіграли через пару місяців, а ще через рік вони дізналися, що стануть батьками.

Артем був на сьомому небі від щастя, але Тамара так не вважала.

Вона не планувала мати дитину в такому віці.

Всі думали, що коли донечка появиться на світ, то Тамара поміняє свою думку.

Але цього не сталося, жінка ще більше не хотіла бути мамою.

Рік вона терпіла, як тільки Оля перейшла на суміш, та сказала що їде закордон відпочити.

Артем погодився залишитися з дочкою, бо бачив як важко дружині.

Після двох тижнів відпочинку йому прийшло смс

“Я маю нового чоловіка, на суд подам сама, Оля нехай з тобою залишається” – він не повірив своїм очам.

Це все була правда, він й гадки не мав, що робити з такою маленькою дитиною. Але з часом звик, і був найкращим татом в світі, а Тамара ще довго скиталася по світах, і сама не знала чого вона хоче.

КІНЕЦЬ.