Одна моя співробітниця (назвемо її Владислава) дуже віддана своїй роботі. Вона днями і ночами може пропрацювати лише для того, щоб виконати роботу вчасно. А інші роботу виконують виключно в робочий час і довше робочого часу не затримуються.

Так ось, в свій час вона дружила з однією дівчиною – Ларисою. Потім ця дівчина успішно піднялася по кар’єрних сходах і стала дружиною начальника, його звали Федір Степанович.

Владислава і Лариса “спелись” до такого, коли їх складно було розлучити. Вони обговорювали робочі і особисті моменти, ставили грандіозні цілі на майбутні звершення в роботі. Вони були як подвійний ураган. Дві сильні жінки, незалежні, відповідальні і працездатні. Вони об’єдналися в одне ціле і готові були заради роботи гори перевернути.

А ось Федору не подобається, коли в колективі всі дуже дружні. Набагато легше управляти колективом, в якому є розлад. Він став під’юджувати свою Ларису проти Владислави. Найбільше йому не подобалося, що Лариса може обговорювати зі своєю новою подругою своє особисте життя в робочий час.

Він по крупинці став капати Ларисі, поступово нацьковував її проти Владислави. А в один прекрасний день дружба жінок замінилася лютою ворожнечею. Федір Степанович досягнув своєї мети. Тепер жінки вже косо дивилися один на одного, а він розумів, що такий розклад його більше влаштовує.

Федір запропонував Ларисі нову посаду, а вона погодилася, не бажаючи працювати з Владиславою на одній території. Після цього випадку їх доріжки розійшлися. Але сам Федір згодом став помічати, що його притягує погляд Владислави. Він знайшов у ній щось рідне.

У них закрутився роман. Федір говорив Владі, що вона єдина, а Ларисі говорив, що більше у нього нікого немає. Він працював на два фронти. Мета була всього одна – самоствердитися в своїй чоловічій значущості. Це як у тварин, чоловікам потрібно знати, що вони королі.

Так тривало кілька років. Федору було це зручно. Він міг маніпулювати відразу двома жінками і жодна з них не знала про другу. В один з березневих днів – у кафе, що знаходиться в центрі міста, зустрілися Влада і Лариса. Зовсім випадкова зустріч. Просто в цей день у них були призначені робочі зустрічі саме в цьому кафе, з різницею в півгодини.

Побачивши одна одну дівчата привіталися, а після ділових переговоров – вирішили сісти за один столик і просто згадати минуле. Вони вже не могли пригадати через що саме розсварилися в минулому. Вони замовили пляшку вина і просиділи за розмовами кілька годин. Їм здавалося, що час летить максимально швидко, а теми для розмов все не закінчувалися. Їм багато хотілося розповісти одна одній.

Природно, мова зайшла і про особисте життя. Обидві стали розповідати, які у них чудові і люблячі партнери, які дбайливі чоловіки їм дісталися. І в якийсь момент, вони вирішили показати фото своїх половинок одна одній. Яке ж було їх здивування, коли повернувши телефони з фотографіями один другу – вони виявили, що у них один коханий. І це Федір Степанович.

Жінки довго відходили від шoку і випили ще по пляшці вина. А потім вони вирішили провчити свого коханого. Вони знали де його слабкі сторони в роботі. У них було достатньо косяків роботи Федора, він сам розповідав своїм жінкам про свої афери з грошима. Вони вирішили грамотно відібрати в нього все те, що він накрав.

Розпланувавши план дій, вони робили вигляд, що не бачилися одна з одною. Поки Федір ні про що не підозрював – дві подруги готували план помсти. А коли він став здогадуватися, що під його носом щось діїться – вже було пізно. Йому стало зрозуміло, що всі його схеми розкриті і дівчата його підставили.

Бідний Федір залишився з носом. Всі його ліві рахунки, всі липові робочі документи – все було здано у відповідні органи, а самому Федору світив реальний термін. Ось таку помсту підготували для нього дві звичайні жінки, які довірилися не тому начальнику

КІНЕЦЬ.