Ця історія трапилася зі мною, коли я була ще вaгітна. Так як живу в невеликому містечку, а жіночих консультацій у всьому місті тільки 2, то так складається, що в цих місцях більше вaгітних на 1 кв. м., ніж в інших.

Для інших людей незвично побачити стільки вaгітних відразу. Тому можна часто ловити здивовані погляди. Ясна річ, це не завжди так, але так, все-таки, буває. Ну, ось …

І я була однією з таких вaгітних жінок. Ходила на черговий прийом. Так як на зупинці ми з іншими вaгітними часто спілкувалися, знали, хто є хто. Правда, не у всіх так сильно було видно животи, але ми точно знали, хто на той момент чекає дитину.

Ось і прийшов наш автобус. Знайома сiла на вільне місце, я теж. Через 2 зупинки зайшла бабуся. Подивилася на нас гнiвним поглядом. В автобусі немає вільних місць. Підійшла ближче і голосно заявила, що нинішня молодь просто група невихованих і нікчемних людей.

-Старшим треба поступатися своїм місцем, дорогенька, – сказала вона сердито моїй знайомій.

-Вибачте, але я не можу стояти. Мені погано стає від цього, – спокійно і ввічливо відповіла вона.

-Ах, погано тоді їдь на машині! – кричить бабуся.

– Ну, встань, поступися місцем, ти що, вaгітна? – повертається до мене.

-Так, вагітна. – відповідаю я.

Потім вона подивилася на знайому, вона відповіла, що теж вaгітна. І всi слідом за нами повторюють, що вaгітні. Всі ж з цього «клубу вaгітних жінок».

Нам було так весело, особливо, коли дивилися на приголoмшений погляд агресuвної бабусі. Всі посміхалися, інші пасажири теж. Але бабусі місцем все-таки поступився дорослий чоловік.

КІНЕЦЬ.