На другому курсі інституту я познайомилася з Андрієм. Він був старший за мене на п’ять років і вже влаштувався на перспективну роботу. На четвертому курсі він зробив мені пропозицію, і я охоче погодилася, впевнена, що він ідеальний партнер, і що ми проживемо щасливе життя разом.

У нас тепер чудовий будинок і двоє чудових дітей, і здебільшого я вважала себе удачливою дружиною. Наше життя завжди було комфортним у фінансовому плані.

Після весілля Андрій добре заробляв, і я могла залишатися вдома та займатися господарством та дітьми, що мені щиро подобалося. Незважаючи на це, я помітила зміни в поведінці Андрія. Він постійно відмовлявся від моїх пропозицій про сімейні поїздки,

посилаючись на роботу та фінансові труднощі, що не було схоже на правду, враховуючи його солідну зарплату. Я навіть попросила скромний автомобіль для щоденних поїздок, але він відкинув цю ідею, заявивши, що ми не можемо собі цього дозволити.

Якось увечері цікавість взяла гору, і я перевірила його телефон, виявивши, що на рахунках немає значних заощаджень. Це відкриття спантеличило і стурбувало мене. Куди ж поділася його зарплата?

Я скрупульозно записала на папері наші домашні витрати. Виявилося, що на них припадає лише половина його прибутку. Друга половина залишалася неврахованою. Розмова з Андрієм про цю невідповідність призвела до серйозної сварки. Він звинуватив мене у

легковажному ставленні до грошей і в тому, що я вигадую всяку нісенітницю замість того, щоб зосередитись на будинку та дітях. Намагаючись довести свою правоту, я таємно замовила скромну відпустку нашій родині. Однак розповідь про це Андрію лише посилила наш конфлікт.

Він продовжував наполягати на тому, що ми не маємо грошей, зовсім не звертаючи уваги на мої докладні записи про витрати. Наша сварка залишила мене глибоко враженою та розгубленою.

Андрій завжди закликав мене зосередитись на домашньому господарстві та дітях, запевняючи, що його доходів достатньо для нас. Тепер же він, здавалося, обурювався відсутністю грошей, а ще й приховує власні витрати. Я немов в глухому куті, не розуміючи його дій і не знаючи: як подолати зростаючу прірву між нами?

КІНЕЦЬ.