Доля і на грубці знайде. Ще раз переконалася.

Мама мого знайомого зібралася заміж… Не багато не мало… У 73 роки.

Сказати, що ми всі в шоці та заздримо – нічого не сказати…

Останніх років 10 вона відкладала гроші на похорон. Одних бавовняних блузок було відкладено три штуки в різних кольорах… Адже незрозуміло, якого відтінку буде труна, а образ повинен відповідати… Труновий дуб та трунова сосна відрізняються не лише за ціною, а й за кольором…

Семен Павлович приїхав погостювати до друга на сусідню дачу. Мучачись від неробства, вирішив допомогти у збиранні вишні і впав з вишневого дерева “обличчям вниз”.

Бо ніяких підручних бинтів-йодів-мазей у сусіда не було… Побіг просити по сусідах. Хто чим може, мовляв, допоможіть…

Зоя Семенівна завжди була жінкою запасливою… Даремно чи на радянський лад життя поклало…. Коротше, пішла вона мазати-лікувати діда, що навернувся з вишні.

Йод, бинт, флірт у свіжопосадженій петрушці, подібність на тлі вдівства, зближення на ґрунті остеохондрозу та тиску, – слово за слово, і Семен Павлович переїжджає від дітей та онуків… Дні коротати до Зої Семенівни в одну. З ним будинок збагачується додатковим котом, дивним курним карбюратором та парою піджаків з дірявими лацканами. Всі задоволені.

Похоронна тема закрита із двох сторін. Новини про обіцянки уряду вже не так дратують… Курячий послід тішить… Навіть сусіди стали чи не святими…

Дочка мами закликає згадати тата, який помер 25 років тому.

— Ну, з якого переляку, ма?! Заміж? У твоєму віці?

– А що?

– Тобі 73! Ти ж збиралася помирати днями!

– Передумала.

– А тато? Про тата ти подумала?

– Він давно помер.

— А шана?! Повага, мамо! Хоча б, з поваги до нього.

— Мені теж померти?

Урочистість намічається… “Молоді” розігнулися в спині, забувши про остеохондроз, і вибирають меню. Адже скільки на похорон копили… Можуть собі дозволити…))

КІНЕЦЬ.