Ми з сестрою Олесею, з різницею у віці всього один рік, навчалися разом у школі та університеті. Олеся, дівчина яскрава і товариська, завжди привертала увагу оточуючих.

Коли до нашої групи в університеті прийшов Роман, я одразу ж закохалася в нього, але його погляд був спрямований на Олесю.

Їхні стосунки розвивалися, а в мене боліло серце при кожному погляді на них. Після закінчення університету вони одружилися, у них народилася дочка.

А я тим часом успішно відкрила меблевий бізнес, але в романтичній сфері все ще сумувала за Романом. Несподівано Роман подзвонив мені однієї ночі: Олеся зникла, вірніше, втекла до Чехії, мабуть, з колегою, покинувши Романа та їхню дитину.

Я втішила розбите серце Романа, і згодом ми стали близькими. Через 2 роки ми з Романом побралися, і я пірнула в сімейне життя з головою, бажаючи забезпечити племінниці материнську турботу.

Через п’ять років після весілля у нас з’явилася спільна дитина. Якось одна наша сусідка згадала, що бачила поряд з нашим будинком Олесю.

Роман відмахнувся від цього, заявивши, що з нею покінчено, але одного разу, несподівано повернувшись додому рано-вранці, я застала Романа та Олесю разом.

Сестра переконувала Романа відкрити правду, і тут він зізнався, що любить Олесю беззавітно, і не переставав любити її навіть після її відходу.

Незабаром Роман подав на розлучення, покинувши мене й нашу дочку, і повернувся до Олесі. У мене серце розривалося, і навіть у голові прослизали думки, що я не зможу пережити таку зраду, але якщо я вже ділюся з вами своєю історією, можна зробити висновок, що я зуміла оклематися і привести своє життя в порядок заради моєї дочки.

КІНЕЦЬ.