Всі казали, що в мене було досить таки пишне весілля. Я вийшла заміж 2 місяці тому.

Юрко скромний, чуйний та добрий чоловік. Ось тільки на тему сімейного бюджету розмов у нас не було ніколи, адже я бачила, як живуть мої батьки.

У них все життя сімейний бюджет був спільним. Та й в голову мені навіть думки не приходили, що може бути якось по-іншому.

Я з Юрком раніше витрачали свою зарплату, ні в чому себе не обмежуючи. Але ось, реєстрація шлюбу позаду, ми в’їхали в квартиру, яка дісталася моєму чоловіку від його бабусі. І стали жити в ній тепер разом.

Одного разу я вирішила закупити продукти і заповнити холодильник, купити побутову хімію, шторку в ванну, невеличкий килим на підлогу у вітальню.

У магазині, коли ми вже стояли біля каси і збиралися розраховуватися, то я давала свою банківську картку, а мій чоловік просто стояв поруч з зовсім байдужим виглядом.

Так тривало аж до кінця місяця щоразу, коли ми їхали за продуктами і купували їх чимало.

Я після роботи, мало не щодня, заходила в супермаркет і несла повні пакети з харчами додому, просто готувала їжу на двох.

Я постійно все думала, коли мій чоловік оцінить мої старання, адже я докладала так багато зусиль. Але Юрко брав все, як належне, і вдячності я від нього абсолютно ніякої не бачила.

А коли прийшов кінець місяця, то у поштову скриньку посипалися квитанції – потрібно було платити за комунальні послуги, а були там суми чималі.

Я відразу підрахувала усі ці цифри та озвучила їх своєму чоловікові.

Юрко подивився на мене так, ніби його і не торкалася ця інформація, йому було геть байдуже до цього. Він робив такий вигляд наче це не йому.

Тоді я не витримала вже і стала говорити про те, як нам вести сімейний бюджет.

«Юрко, в цьому місяці я купувала продукти, витратила всю свою зарплату, грошей у мене немає зараз зовсім. Потрібно і тобі про це трохи думати вже».

– Не може такого бути, що всю!, – сказав він. – Овочі та крупи коштують копійки в наш час.

Я дуже здивувалася почутому. Я відкрила мобільний банківський додаток і показала йому, які суми мені довелося залишати на касі продуктових магазинів.

Юрко дійсно щиро здивувався, наче не знав, де береться їжа на столі. Ще б пак, в його будинку цим займалася постійно його мати, він навіть цін не знає на хліб і молоко, ці питання його ніколи не хвилювали. Але, на жаль, я про це дізналася тільки після шлюбу.

– Давай в цьому місяці скинемся разом на загальні витрати?, – запропонувала вже я сама своєму чоловікові, після того, як мені прийшлося таки самій заплатити за комунальні платежі.

– Ні, до кінця року не вийде у мене щось купувати. Мій батько брав кредит на машину, я йому допомагаю весь цей час його виплачувати. Віддаю майже всю зарплату своїм батькам, бо їм зараз важко, сама розумієш. Ми так вирішили спочатку, щоб кредит за 3 роки віддати, замість довгих п’яти, тому всі вкладаються скільки можуть».

Я дуже здивувалася. Мені тепер, що, дорослого чоловіка утримувати самій на свою зарплату, тільки тому, що його батько кредит виплачує за свій автомобіль?

Після почутого, довелося обуритися і нагадати благовірному, що він тепер одружений чоловік, у нього нові обов’язки – утримувати свою власну сім’ю, а не батьків, інакше для чого було одружуватися, якщо він до цього не готовий.

Батько, як би там не було, повинен сам викрутитися зі своєю машиною, адже нам теж зараз не легко.

Але чоловік зі мною не погоджується зовсім, каже, що обіцяв просто допомагати їм і батьки на нього розраховують, самі вони не зможуть виплатити цей кредит.

Каже, що він чесний і благородний в душі і раз взявся допомагати батькові, то своє слово буде тримати, він справжній чоловік.

Тепер я не знаю, як мені правильно вчинити у ситуації, що склалася.

Виявляється я зовсім не знаю свого чоловіка і вже не знаю, чи довіряти йому, після того, що сталося.

Тепер навіть не уявляю, як житиму з ним, сумно навіть мені про це говорити, але я вже починаю шкодувати, що вийшла за Юрка заміж, можливо, я зовсім його не знаю.

Хіба він правильно робить? Чому я маю тягнути все на собі, щоб в свекра була нова машина?

КІНЕЦЬ.