Олена з чоловіком своїм прожила в шлюбі майже 10 років.

Чоловік працює, а Олена вже чимало часу сидить вдома з сином і недужою мамою, за якою потрібен постійний догляд.

Недужа людина в родині – завжди проблеми і суперечки і це зрозуміло, на жаль.

Чи варто дивуватися, але відносини моєї подруги Олени з її чоловіком останні роки дуже швидко стали псуватися, на жаль, просто на очах.

Постійні, майже щоденні суперечки разом з непростими обов’язками по догляду за малим і старим, які чоловік ніяк не хотів ділити порівну, втомили Олена вже настільки, що нещодавно вона запропонувала сама своєму чоловікові просто розлучитися.

Моя подруга бачила, що чоловік, ніби, став жити своїм життям, йому було якось байдуже до неї. Жили, як чужі люди, він ніколи не цікавився нею, ніколи її не шкодував.

І от, як не дивно, але Олена дала своєму чоловікові два тижні і поїхала на дачу сама. Моя подруга була просто впевнена, що він збере речі та собі від неї піде.

А вже по поверненні додому на Олену чекав справжній сюрприз.

Чоловік сказав, що про все дуже добре подумав, усвідомив свої помилки і розлучатися не бажає, адже ні з ким йому так добре не буде в житті, як з Оленою.

Чоловік просить дати йому шанс. Став їй допомагати по дому, практично умовив мене на другу дитину.

Начебто все дуже швидко налагодилося у їх сім’ї, на самий. Син восени пішов в школу, а сама Олена дізналася, що чекає дитину.

Тепер вона на п’ятому місяці, а чоловік нещодавно, несподівано, видав – він вирішив таки розлучатися з дружиною.

– Я спробував, і не вийшло, – заявив він, кліпаючи очима. – Серцю ж не накажеш! Так, треба було ще влітку, звичайно, це зробити, але я чесно хотів ще раз спробувати. Ти образи на мене не май.

Тепер Олена розгублена, не знає, як їй бути далі. Чи варто вмовляти чоловіка залишитися в сім’ї? Чи варто й далі жити разом, після такого?

КІНЕЦЬ.