Буває в житті, як на широкій ниві, ніколи не знаєш як повернеться твоя доля, а особливо у непрості часи.

Я ніколи в житті, навіть уявити собі не могла, що буду так багато часу доглядати за абсолютно чужою мені людиною, яка мене ненавиділа так чимало років поспіль, скільки мене знала, і всіляко намагалася зіпсувати, і без того моє не легке, життя. Але від своєї долі нікуди не подінешся, від неї не втечеш і не сховаєшся, якби не старалася.

В той день, як і завжди останнім часом, зі спальні пролунав голос свекрухи. Вона попросила тихим голосом у мене щось принести їй поїсти.

Я відразу швидко відкрила холодильник, підігріла суп і поклала щойно смажену, ще теплу, свіжу котлету з яловичини.

Напевно, саме цей ароматний запах викликав такий апетит у матері мого чоловіка. Поставила тарілочки на тацю і трохи допомогла їй сісти.

Дивитися як вона буде їсти мені не хотілося зовсім, щиро кажучи, тому я відразу поспішила вийти з кімнати. Тільки й почула ззаду тихі та спокійні слова: «дякую, доню».

Ох, давно ви стали так мене називати? Я не пригадую таких слів за багато років.

Одружилися ми з моїм чоловіком шість років тому. Можливості у нас з чоловіком відразу жити окремо не було, ось і довелося пізнати на власній шкірі всі принади життя зі своєю свекрухою, а це було дуже не просто.

Сказати, що мати мого чоловіка відразу мене не злюбила, було наче й не можна. На людях вона всіляко підлещувалася і показово «дружила» зі мною, була ніжною та турботливою, як здавалося на перший погляд.

А вдома вона вже починала повчати мене в усьому, я й кроку не могла ступити без її навчання і команд. Все, що я робила, було неправильно, не так, я вона це робить.

Ще гірше було з моїми успіхами на роботі. Свекруха була впевнена, що місце жінки виключно на кухні вдома біля плити та чоловіка, вона має сидіти вдома і усім прислуговувати, що дружина лише для цього потрібна і це головні і обов’язкові її обов’язки.

Якщо я захоплено розповідала про новий тренінг або успішний звіт, вона кивала головою і зводила розмову до того, що саме в цей час її синочок сидів голодний.

Чоловік мій постійно захищав мене перед своєю мамою, потрібно віддати йому належне, намагався пояснити своїй матері, що пишається мною, і дуже щасливий, що у нього така дружина, як я. Але, у неї була своя думка щодо цього.

Все закінчувалося тим, що у неї життєвий досвід більше і насправді, вона переживає за нашу сім’ю, щоб якщо я більше буду проводити часу на роботі, в чоловіка не з’явилась інша дружина.

Такі міркування просто вражали мене, я не могла цього збагнути, я вже втомилася все це слухати. З часом я просто стала ловити себе на думці, що вже починаю вірити, що за чоловіком потрібне око та й око.

І що жінці на роботі не можна затримуватися, а приходити додому вчасно, і бажано ще до того, як прийде чоловік, щоб стіл був вже накритий, і він відразу сів їсти. Зрозуміла, що обов’язково потрібно з цим щось робити і поставила питання руба, бо я більше не могла перебувати в такі атмосфері, мені то давалося дуже важко.

Нам тоді відразу довелося піти жити на орендовану квартиру. Це було дуже важко.

А допомогло цьому просто моє підвищення. Грошей стало більше і життя поступово налагодилося. Ми почали серйозно думати про можливість взяти житло в кредит.

І раптом сталося непередбачене. Завантажуючи брудні речі в пральну машину, помітила на комірі чоловіка помаду. Мене як холодною водою облили. Невже мій коханий, може мені зраджувати? Вирішила не влаштовувати суперечки і не з’ясовувати відносини завчасно і про все самій дізнатися.

Не буду довго розповідати, як я опустилася до рівня перевірок телефону чоловіка і його комп’ютера, відслідкувала кожен дзвінок і кожне повідомлення.

Кожен брудний предмет гардероба буквально досліджувався під мікроскопом щодня, в надії знайти хоч якась пояснення. І незабаром виявився дивний факт.

Одного дня я крадькома обережно обстежила чергову сорочку чоловіка і нічого на ній не виявила. Коли через пару днів, я знову взяла цю ж річ, на ній чітко виднілися червоні сліди від помади, чого вже я зовсім не могла зрозуміти.

Одягнути її ще раз чоловік не міг, вона весь час була вдома і я це дуже добре розуміла. Як же тоді вони на ній виявилися?

Я зважилася простежити хто ж може ходити до мого чоловіка навіть до нас додому. Сказала, що затримаюсь на нараді, а сама стояла недалеко від будинку, щоб все побачити на власні очі. Яке ж було моє здивування, коли побачила свою свекруху!

Виявляється, вона продовжувала не тільки спілкуватися зі своїм сином. Але, як і раніше намагалася гнути свою лінію, вона вперто стояла на своєму. Як тільки дізнавалася, що я затримуюся на роботі, відразу ж бігла до нього зі свіжими гарячими пиріжками, робила все що хотіла у нас.

Йому не хотілося розповідати мені про це. Боявся, що я підніму скандал, скажу, що його досі мама годує, а моя їжа йому зовсім не подобається. І з мамою сваритися не хотілося, тому чоловік вважав за краще мовчати, не розповідаючи мені правди.

У будинок я зайшла якраз тоді, коли свекруха була у ванній. Природно, що чоловік не надавав цьому значення. Ну, захотіла мама руки помити, що з того?

Я відразу, як заглянула до ванни, вивернула всю білизну з кошика на підлогу і пред’явила йому чергові сліди помади на одязі.

Мій чоловік, звичайно ж, був здивований, а я пояснила, що свекруха вже не перший раз залишає такі мітки, щоб посварити нас, зіпсувати наше мирне з чоловіком життя.

Спершу Тамара Сергіївна говорила, що я все вигадую, говорю неправду, спеціально зводжу наклеп на неї. Але, як тільки я взяла її сумочку і сказала, що зараз витрушу її вміст і знайду відповідну помаду, вона в усьому зізналася.

Виявляється, вона вирішила, що я не можу мати дітей! Така думка прийшла їй в голову від того, що одружені ми були вже не один рік, а дітей і досі не було.

Думка про те, що ми просто хочемо спершу визначитися зі своїм особистим житлом, якийсь час пожити для себе навіть нею не розглядалася. Навіщо ж тоді взагалі варто було оформляти стосунки, якщо відразу ж не народжувати дітей?

Природно, її синочок повністю нормальний, а вся проблема лише в мені, я лише винна в усьому, на думку свекрухи, хоча я дуже старалася для своєї сім’ї.

Значить, згідно з її логікою, вся справа в мені, вона знайшла всі проблеми лише в невістці.

Я думала, що була зла на неї. Але, коли почула все те, що і як розповів їй мій чоловік, зрозуміла, що помилялася. Він не просто був розчарований.

Нарешті прийшло усвідомлення, що могла статися справжнє сімейне розчарування і через таку поведінку матері чоловіка ми могли б розлучитися і була б зруйнована наша сім’я.

Більше року чоловік просто не спілкувався зі своєю матір’ю, не брав телефон, коли телефонувала його мама, і просто повертав в інший бік, якщо її бачив. Свекруха багато разів просила вибачення, телефонувала мені, плакала і благала поговорити зі своїм сином.

Все вирішив випадок. Згодом свекруха моя занедужала, на жаль. Не знаю, може, це була кара згори, хоча так не гарно говорити.

Проте, ця ситуація дозволила мені пробачити її. Та й чоловік, звичайно, переглянув своє ставлення до своєї матері. Знаєте, що найдивніше? Якраз в цей час мені запропонували відмінну роботу, яку практично повністю можна виконувати дистанційно?

І як тільки свекрусі стало краще, я сама запропонувала забрати її до нас. Чоловік просто плакав, і сказав, що не очікував від мене такої мудрості, ніколи не думав, що людина може так благородно вчинити. Яка там мудрість?! Життя просто сама все розставляє на свої місця. І зараз я спокійно доглядаю за жінкою, яка псувала мені життя.

Мені важко її полюбити, я просто виконую свій обов’язок совісно, адже вона мама мого чоловіка. Така моя доля, напевно. А хіба можна було вчинити інакше на моєму місці?

КІНЕЦЬ.