Познайомилися ми з колишнім чоловіком 2 роки тому. Рік тому завагітніла. Чоловік все шукав роботу, але “то не моє, це не моє”. У підсумку Мирослав ледве влаштувався. Познайомився на роботі з дівчиною. І понеслася. Приходив під ранок, повідомлення в його телефоні від неї: “Пам’ятаєш, що наобіцяв мені?”. Я з ним вирішила поговорити.

Мирослав усе заперечував. Говорив, що вона його друг, і просто допомагає. Пізніше приходить додому без обручки, потім дізнаюся, що взяв кредит на пристойну суму, обручку заклав. В результаті ще залишилася винною. Сказав, що я його дістала.

Він іде, а я потрапила в лікарню на збереження на 16-му тижні. Він жодного разу не прийшов, а свекруха сказала: “Домовляйся, і щось роби з тою дитиною”. Після чого занесли вони мене в чорний список. У підсумку залишилася вагітна і ще з кредитом (його мамі дарували телевізор на день народження, кредит на мене оформили).

Через 2 місяці телефонує мені свекруха і каже, що їй телефонували колектори, і сказали, що Мирослав не платить кредит, і що прийдуть до неї додому майно описувати. Я їй пояснила, що не в курсі, на що він брав таку суму, а кредит на телевізор на мене оформлений. Потім свекруха запитала, чи зберегла я дитя. І сказала: “Якби не твоя вагітність, я б з тобою не спілкувалася. І хто буде?”.

Я відповіла, що дівчинка. Зі свекрухою відносини налагодилися. Вона приїжджала в гості. Потім і Мирослав став приходити під ранок не тверезий і одне і те ж говорити: “Я її люблю, а до тебе і до доньки просто приходити буду”. Попросила його, щоб він закривав кредит за телевізор, так як я вийшла в декрет і залишилася без грошей. Закривав раз через раз. Влізла в борги, щоб сплатити кредит за телевізор.

Дівчина, з якою познайомився Мирослав не дурна, писала йому, навіщо він до мене ходить, що вона сама йому народить, і що це нібито не його дитина. Ірина Михайлівна все це знала і не раз розмовляла з сином і з його коханкою. Народилася донечка. Назвала її, як хотіла свекруха – Марта.

У день народження свекруха приїхала, і колишній чоловік теж приїхав в пологовий будинок. Потримали Марту 10 хв і поїхали. На виписку з них ніхто не прийшов. Мирослав телефон вимкнув. Ірина Михайлівна послалася на те, що відзначає день народження молодшого сина і приїде на наступний день у справах, заодно і переночує. На хрестини свекруха подарувала онучці незначну суму (якою я відразу ж погасила кредит) і рушник.

Через тиждень після виписки ми потрапили в лікарню. На що Мирослав написав: “А що буде, якщо лікування не допоможе?”. І тут мене понесло. Ні, щоб мене заспокоїти, що все буде добре, чим він може допомогти. Так він пише таке! Як виявилося, він уже жив з коханкою. Ніякої підтримки від нього не було, фінансово не допомагав. Коли Марті не було ще й двох місяців, спілкуючись з Іриною Михайлівною, дізнаюся від неї, що він одружується. І свекруха ходила на сватання.

Перед цим вона попросила продати одну річ. Спочатку вона сказала, як продам, щоб гроші я собі залишала доньці на суміш, так як молоко у мене пропало. Але потім свекруха переграла і попросила після продажу речі гроші їй повернути, так як вона в них потребує сама.

Це потім я дізналася, що вона витратила їх на весілля сина і його коханки. Я попросила її більше не приїжджати до нас. На що вона мені відповіла, що це її син, і як вона не піде на весілля. Потім вона сказала, що я не права. Що я її образила, що вона мені сповна віддала. Після цієї фрази я загорнула всі її подарунки і віддала назад.

Мирослав зателефонував після цього. Сказав, що він повинен бути щасливим і ми йому байдужі. Звинувачував, що я не давала з донькою бачиться, хоча він сам не приходив. Як потім з’ясувалося, його мама йому сказала, щоб він на виписку не прийшов задля уникнення конфліктної ситуації з моєю мамою і моїми друзями. В результаті Марті ще трьох місяців не було, як вони зіграли весілля.

Після цього Ірина Михайлівна пише коментарі під їх весільними світлинами – “Люблю вас, будьте щасливі мої найдорожчі”. Швидко перекинулась. Хоча до цього говорила, що нехай роблять, що хочуть вони там, а вона ні на яке весілля не піде. Ніколи не думала, що зі мною таке трапиться. Боляче, дуже боляче…

КІНЕЦЬ.