За 5 років мого шлюбу з Олегом – з нашими двома маленькими дітьми – я завжди вірила, що він був найкращим чоловіком та батьком. Я вважала себе його єдиною і коханою дружиною , а він невпинно працював на благо нашої родини, забезпечуючи нас у ці важкі часи.

Я справлялася з усіма домашніми справами, дозволяючи йому відпочивати та проводити час із друзями, вдячна за його зусилля. Якось уночі, після того, як Олег повернувся з прогулянки з друзями і ліг спати, на екрані його телефону висвітлилося повідомлення.

Я ніколи раніше не перевіряла його телефон, беззастережно довіряючи йому. Але цікавість взяла гору – і я побачила фотографію молодої усміхненої дівчини.

Збентежена і стурбована, я зв’язалася з подругою, чий чоловік мав бути з Олегом того вечора. Вона сказала мені, що вони були в гостях у батьків.

Подальші розпитування показали, що ніхто з його друзів не виходив із дому тієї ночі. Це одкровення вразило мене. Де був Олег? Чи могла бути інша жінка? Що станеться зі мною та нашими дітьми, якщо він піде?

Не маючи освіти та досвіду роботи, я відчувала себе абсолютно вразливою і втраченою в ситуації, оскільки завжди була дружиною-домогосподаркою і матір’ю, якою хотів Олег.

Я пошкодувала, що копалася у його телефоні, побоюючись розпаду нашої родини.

Дружини, яким я дзвонила, теж могли поділитись цим зі своїми чоловіками, які могли розповісти про все Олегу. Що, якщо він захоче розлучитись, зрозумівши, що я щось знаю?

Як я утримуватиму себе і наших дітей? Я була охоплена розпачем, питаючи, чого йому не вистачає? Я утримувала будинок у чистоті, готувала свіжі страви та дбала про дітей.

Тепер я залишаюся зі зруйнованим почуттям спокою, розмірковуючи: як зберегти свою сім’ю, не стикаючись віч-на-віч із правдою, з якою я надто боюся зіткнутися?