Мені 26, чоловікові 31, дитині 3, пологи в грудні. Разом уже 4 роки познайомилися 7 років тому у парку. З чоловіка мамою у нас зовсім не ладні відносини.

Діло у тому, що моя свекруха виховала ледара і маминого синка. І ще до того всього вона лізе завжди у наше життя, дає не потрібні поради, а моєї думки зовсім не рахується.

Я повинна була пахати як кінь, а її син, як король, сидіти в телефоні у вільний від роботи час.

І це при тому, що у нас маленька дитина і я носила під серцем ще одне дитя, і займаюся ще дрібним бізнесом.

В один день вона знову прийшла командувати, мені це не сподобалося, і я образилася на неї (а раніше не ображалася, покірно слухалася) і з цього дня все пішло.

Постійні нервування, чоловікові дзвонить і каже, що я ненормальна, щоб я працювала, і що я взагалі ніяка.

Я не витримала і вмовила чоловіка поїхати до них і розібратися, чому до мене таке ставлення.

Коли ми їхали пообіцяла чоловіку, що я не сваритимуся. Я буду сидіти, а він хай говорить.

В результаті, як я зайшла до хати, вона кричала на мене, що я невихована, неосвічена, і саме, що мене шокувало, вона подивилася на свого сина і сказала: «Тобі синок треба було б її вдарити разок, звідки ти її знайшов взагалі! ».

Ми очі на лоба і це все слухали, він навіть словом за мене не вступився плюс я в положенні. Як я маю далі жити з його родиною, я навіть їх бачити не хочу.

КІНЕЦЬ.