Одного разу в квартирі я шукав документи свої і, випадково, знайшов гроші. Рахувати я їх не став, й так було видно, що сума велика. Тоді й вперше у мене закрався сумнів щодо своєї дружини. Та я Валентину нічого запитувати не став, а став чекати, коли вона сама все мені розкаже. Та час минав, а вона й далі мовчала
А від дня нашого весілля з моєю дружиною Валентиною, минуло вже трохи більше п’яти років.
Зараз, коли минуло чимало часу, ми з нею живемо просто душа в душу, підтримуємо та допомагаємо одне одному, ділимося усім, загалом живемо у злагоді.
Обов’язки в нас є у кожного свої: я заробляю гроші, дружина моя підтримує затишок в домі, готує смачно, пере та завідує нашим сімейним бюджетом.
У нас немає особливих секретів між собою, ми завжди все розповідаємо одне одному.
Все у нас було добре, до недавнього часу. Одного разу стався один випадок, який дуже все змінив.
Вся справа в тому, що десь кілька місяців тому я якось шукав документи на нашу квартиру, але, зовсім несподівано для себе, знайшов чималу суму грошей.
Я зрозумів, що якщо це гроші не мої, то вони належать моїй власній дружині.
І перша думка у мене була – чому я нічого не знаю про це?
Яка там була сума, я вже перераховувати вже не став, але й так було видно, що вона там чималенька.
Загалом, я вирішив вивідати у Валентини про цю дивну для мене знахідку, бо для мене це було дуже незрозуміло.
А вже через декілька днів я попросив грошей у своєї дружини, нібито на ремонт нашого автомобіля.
Але Валентина, як не дивно, спокійно так мені відповіла, що на цей місяць весь бюджет розписаний і зайвих грошей у нас, як виявилося, немає, доведеться почекати трохи з ремонтом машини до наступної зарплати.
Тепер я був просто у великому подиві від цього і думав, для чого дружині стільки грошей і чому вона це приховує від мене, а найголовніше, де вона їх взяла?
А вже через тиждень у нас на роботі був корпоратив, ми всі складалися на нього і я попросив кошти у дружини. Валентина мені відповіла, що дасть грошей, але доведеться скоротити наш сімейний бюджет в чомусь іншому, адже усі кошти у нас розписані, вона слідкує за тим, щоб наш сімейний бюджет не витрачався на зайві речі, бо часи зараз важкі і не можна залишитися без копійки, на сьогоднішній день.
Як тільки я не намагався вивідати правду в дружини, але все було марно, хоча я жодного разу прямо у неї нічого не запитав.
Тоді я вирішив запитати в жарт, чи немає у неї заначок яких, чи не відкладала вона щось з нашого сімейного бюджету, як то кажуть, на чорний день, адже дружина мого друга часто ховає гроші на чорний день.
А вже після цього Валентина надулася чи зробила вигляд, що сердиться на мене за це, мовляв не довіряю їй.
А згодом дружина відповіла, мовляв, як взагалі я міг таке подумати про неї. Адже вона нічого від мене не приховує, і завжди розповідає мені все в першу чергу.
Я був неймовірно здивований від таких слів Валентини, адже це зовсім не вкладалося в моїй голові.
А як же ті гроші, які я нещодавно знайшов? На моє переконання, Валентина явно перегравала і навіть кілька днів не спілкувалася зі мною.
Пройшов вже місяць, але дружина так і нічого мені не розповіла про свою схованку. Вона нічого дорогого не купує ні собі, ні мені, тільки все відкладає.
Я завжди готовий допомогти їй з грошима, я навіть на другу роботу піду, аби виконати мрію дружини. Але мені дуже прикро. Що вона приховує від мене?
Невже можна жити так однією сім’єю і, при цьому, говорити неправду одне одному?
Прикро, що час минає, а дружина мовчить. Мені прикро, що вона щось приховує від мене, адже у мене з’являються від цього недобрі думки. Я так хотів і сподівався, що вона мені сама усе розповість, але вона мовчить.
Як таке можу бути в сім’ї? Можливо, мені вже потрібно прямо у неї запитати, чому Валентина стільки часу бреше мені?
КІНЕЦЬ.