Весілля було у нас зовсім скромним: ми з чоловіком і двоє свідків. Чоловік сплатив ресторан і купив мені гарну вечірню сукню з туфельками, хоч я навіть про це не просила, але, знову ж таки – приємний бонус.

Переїхала жити до чоловіка, він дав мені карту з накопиченнями і сказав, щоб я купила собі щось необхідне: від косметики до верхнього одягу. Все було добре, поки мене не почала контролювати свекруха!

Я така людина, яка боїться самотності. Але і жити з постійним контролем свекрухи також важко. У кого свекруха має поганий характер, той мене зрозуміє. Словом, вийшла я заміж два роки тому.

З чоловіком до того, я зустрічалась чотири роки, а коли він почав заробляти хороші гроші, ми вирішили почати сімейне життя. У мого чоловіка, то вже другий шлюб, але мене це не засмучує.

У мого чоловіка є власна квартира, заробляє він майже тисячу доларів у місяць, тому з фінансами проблем не було. Живемо ми у квартирі зі старим ремонтом, а тому відкладаємо гроші на ремонт.

Я ж працюю в супермаркеті на касі, тому зарплата в мене середня. Чоловік один в сім’ї, а я взагалі сирота, тому в нас дуже кардинально різні поняття про родину.

Я памятаю лише свою бабусю, а в нього велика та щаслива родина, яка мене прийняла. Як бачите, життя до чоловіка в мене було складним, але вийшла заміж не за гроші, а тому, що справді дуже полюбила Романа.

Свекруха здавалась мені завжди порядною жінкою, але ось останнім часом щось сталось. Наталя Юріївна ніколи не говорила нам про дітей (бо мала внучку від першого шлюбу), не втручалась в особисте життя нашої сім’ї, не контролювала. Проте, коли у свекрухи не стало чоловіка, то її наче підмінили.

Вона вирішила продати будинок в селі і переїхала в наш район. Свекруха купила однокімнатну квартиру у сусідньому будинку, а тому завжди була біля нас. Якось чоловік розповів про свекрусі те, що ми плануємо робити ремонт, а тому відкладаємо гроші. Мама звичайно підтримала сина і навіть хотіла допомогти фінансово. Але потім вона почала сваритись на мене, бо, мовляв, я витрачаю багато грошей.

Річ у тім, що я взагалі не меркантильна жінка. Чоловік довіряв мені сімейний бюджет, а тому дав мені карту з накопиченнями і сказав, щоб я купила собі щось необхідне: від косметики до верхнього одягу.

Я купувала недорогі речі, переважно в Інтернеті, або ж на знижках. Щодо косметики, то я вже не економила, бо це шкіра обличчя, але я витрачала кілька тисяч в рік, тому не вважала це великими грошима. Чоловіка ще й нещодавно підвищили, тому я не думала, що через гроші можна так зіпсувати стосунки.

Так ось, як все почалось? Свекруха, як вже я раніше сказала, жила у сусідньому будинку і звичайно часто приходила в гості. Спочатку вона приносила з собою печиво і ми пили чай, говорили на різні теми і я поважала її.

А потім все змінилось: вона перевірила мій гардероб і побачила там вечірню сукню. Коли свекруха дізналася, що це мені чоловік купив, розізлилася – як же я посміла випросити таку дорогу річ у її синочка?

Я пояснила, що це був подарунок Романа, бо ми ходили на день народження до його шефа і треба було виглядати пристойно. Це було ще не все! Потім свекруха почала лазити по холодильнику і бурчати, що і тут я витрачаю занадто багато грошей. Навіщо, мовляв, стільки дорогих продуктів.

Але я ж працюю у супермаркеті, мені там все дешевше, а вона не розуміє. Словом, вона сказала, що я меркантильна і занадто багато витрачаю грошей!

Після таких контрольних дій, чоловік почав мені сам казати на кожну покупку: «Скромніше треба бути». І знаєте, коли він це говорить? Тільки тоді, коли є свекруха!

Я вже думаю йти на іншу роботу і ставати незалежною від грошей чоловіка, але з іншого боку — свекруха просто захищає синочка. Я розумію, якби я витрачала всю його зарплату на салони краси і одяг, але я ж справді стараюсь економити

КІНЕЦЬ.