Марининій дочці нещодавно виповнилося двадцять п’ять років. Катя — дуже комунікабельна, скромна та доброзичлива дівчина. Зараз вона почала працювати вихователем в дитячому садочку. Звичайно, що Катя не може похвалитися великою зарплатою, але вона дуже любить працювати з дітьми.

Є лише одна проблема, яка дуже засмучує Катю — вона ніяк не може знайти собі пару. На роботі немає чоловіків, хіба якийсь тато приведе свого сина чи донечку в дитячий садочок, але вони всі одружені.

Такий варіант Катя ніколи не буде розглядати. Недавно подруга вирішила познайомити Катю з Борисом. За словами подруги, Борис досить забезпечений: у нього є своя власна трикімнатна квартира, дорога іномарка, перспективна та високооплачувана робота.

Катя почала спілкуватися з Борисом, але якщо чесно, то дівчину він взагалі не «зачепив». Але ось Борису дівчина дуже сподобалася. Він кожного дня писав їй та пропонував зустрітися на каву.

– Ти ж йому нічого не винна. Просто продовжуй спілкуватися, – всі навкруги повторювали Каті, в тому числі і її мама. – Піди з ним на побачення, поспілкуйся вживу. Він зовсім не поганий варіант для тебе. Йому виповнилося тридцять років, не сидить у батьків на шиї, самодостатній та культурний. Одруженим ніколи не був, дітей теж не має. Можливо, він тобі й сподобається.

Катя послухала розмови близьких людей і погодилася повечеряти в п’ятницю ввечері з Борисом. Чоловік запросив її в досить дорогий ресторан. Катя взяла з собою лише тисячу гривень, в її розумінні це була досить велика сума.

– Тут напевно дуже дорого повечеряти? – запиталася Катя, коли вони зайшли в ресторан.

– Ні, ціни цілком адекватні! – сказав їй Борис.

– Тут дуже смачно, я сюди часто приїжджаю. Звичайно, що у кожного своє розуміння про те, що таке дешево, а що таке дорого. Катя навіть не могла собі уявити, який рахунок буде в кінці вечері.

Несподівано, Борис сказав офіціанту, щоб їх порахували окремо. Катя замовила собі стейк, салат та каву. І ось приносять рахунок. Катя вибачалася перед Борисом, встала та пішла в туалет. Вирішила терміново зателефонувати матері та попросити у неї грошей.

– І що це взагалі таке було? – зітхає Марина.

– Вирішив вразити дівчину дорогим рестораном. Деякі знайомі Каті вважають, що у вчинку Бориса немає нічого поганого. Він не зобов’язаний платити за дівчину на їхньому першому побаченні. А Катя, мовляв, сама винна. Навіщо йти в ресторан без грошей? Не потрібно було одразу стільки замовляти. Могла просто замовити каву та десерт. Напевно, розраховувала, що чоловік все оплатить!

– Так, я розраховувала на це! – каже Катя.

– Я не мала бажання йти в такий дорогий ресторан, але Борис наполягав. Я не сильно орієнтуюся в цінах, тому що взагалі ніколи не відвідую такі заклади.

Якби я знала, який рахунок мені принесуть в кінці — то встала б і пішла. Але Борис сказав, що тут адекватні ціни. Він прекрасно розумів, що у мене не велика зарплата, я простий вихователь в дитячому садочку.

Звичайно, що з Борисом я більше не хотіла бачитися.

КІНЕЦЬ.