Свекруха дуже любить нашу доньку Поліну, але не любить мене, ніяк не може змиритися з тим, що я заміж виходила, будучи в положені. Тому постійно чую, що я скористалася цим і одружила її сина.

Поліні 3 роки, я рік тому вийшла на роботу, тому що свекруха погодилася бути з онукою. Щодня вона приїжджає до нас і їде, коли я приходжу з роботи.

Раніше ми з чоловіком пропонували, щоб вона переїхала до нас, щоб не мотатися щодня майже з іншого кінця міста, але свекруха відмовилася.

Часто пропоную залишитись хоча б переночувати, щоб відпочити, але свекруха навіть на вечерю ніколи не залишається, досі намагається мене ігнорувати.

Мене дратує, що навіть у присутності мене свекруха може сказати доньці, що щось погане про мене, знаючи, що я промовчу, як завжди.

Нещодавно чоловік купив доньці ляльку, вона відразу ж стала її показувати бабусі, що прийшла, та похвалила, але при цьому все ж таки не стрималася і сказала: «добрий у тебе тато, любить тебе, а мамі коли тобою займатися, у неї є справи важливіше».

Мені було так прикро, але я знову нічого не сказала, бо боялася, що вона розсердиться і поїде додому, а мені на роботу, куди тоді подіти Поліну.

Увечері, коли свекруха поїхала, я все ж таки не витримала і поскаржилася чоловікові, попросила поговорити з матір’ю, щоб вона стримувала свою ненависть до мене хоча б при дитині.

Він сказав, що розуміє мене, і йому самому це не подобається, але зробити нічого не може. Сказав: «треба терпіти, оскільки мама з донькою сидить, то ми на няні заощаджуємо, та й дитині краще з бабусею, ніж у садочку чи з чужою людиною».

Виходить, що тепер їй все можна, оскільки вона няньчить рідну улюблену онучку, якої не було б, якби, як каже свекруха, я не скористалася б моментом. Не знаю, що робити в цій ситуації.

КІНЕЦЬ.