Того дня на роботі був справжній завал. Начальнику відділу раптом терміново захотілося побачити звіт за місяць, хоча той ще не закінчився, потім колезі стало погано, що довелося швидку викликати. Загалом звіт я робила сама.

І ось о четвертій годині, коли я вже зводила останні показники, зателефонував чоловік. Задоволений такий, як слон!

— Кохана, — каже, — а я сьогодні ввечері не один буду.

– А з ким? – буркнула я, клацаючи паралельно пальцями по калькулятору.

– А це сюрприз, – промуркотів благовірний і відключився.

Інтригу, так би мовити, вніс! Мені його ребуси зараз взагалі не до місця. Тут підсумкові цифри не сходяться у звіті!

Ну, я звіт доробляю, а сама в голові прокручую: кого чоловік приведе цього разу? Він у мене хлопець компанійський, гостинний. Друга, колегу, маму? Ні, з другом і колегою я якось розберуся. Тут і пельмені магазинні поїдять із купленим кексиком. А от якщо Сергій з мамою нагряне?

Софія Андріївна – та ще змія! Піде відразу перевіряти підвіконня, полиці, під диван загляне. Звісно, ​​там є пил! Я ж не начищаю до блиску квартиру щодня. Раз на тиждень вологого прибирання достатньо. Але у свекрухи інша думка, вона вважає, що в будинку має бути стерильна чистота, як в операційній. Хоча, думаю, вона і там знайшла б вади.

А коли я згадала, що з ранку не заправила постіль у спальні, а у ванній залишила гору білизни у кошику, мені зовсім погано. Так і уявила, як «мамулічка» з їдкою посмішкою говорить про мою зайнятість, втому, а потім тяжко зітхає — мовляв, не пощастило Сергійку, дружина така нечупара. А Сергій дуже прив’язаний до матері і всі її зауваження сприймає дуже серйозно.

Словом, поки зробила звіт, перевірила його ще раз, встигла подумки посваритися з чоловіком, помиритися, придумала грандіозну промову для свекрухи, а потім благополучно її забула.

Слава Богу, звіт начальнику було здано без помарок, і навіть трохи раніше. Я наважилася відпроситися раніше з роботи. Бос у мене хороший мужик, хоч і злий іноді буває, але без проблем відпустив.

І ось чи не галопом помчала додому. У мене було в запасі дві години. Я кулею носилася по квартирі. Так, у спальні порядок, підвіконня та полиці сяють, машинка пере. Я засунула в духовку курку з картоплею і схопилася за пилосос. Поки пилососила, зрозуміла, що треба щось до чаю зробити. Незабаром у мультиварці пеклася шарлотка.

До приходу чоловіка в квартирі був ідеальний порядок, на кухні витали карколомні аромати. Я заварювала трав’яний чай, коли у двері зателефонували. Поправивши накрохмалений фартух і важко зітхнувши, як перед іспитом, я поїхала зустрічати чоловіка та його маму.

Те, що це вона, я була певна майже на сто відсотків. Адже вже тиждень її не було. Скучила, мабуть. А чому Сергій двері своїм ключем не відчинив? Випендрюється перед мамою, мабуть. Щоб вона бачила, яка в нього слухняна дружина. Загалом злість на Сергія все більше зароджувалася в моєму серці.

На порозі чоловік стояв один.

— Кохана, вибач, я ключі, схоже, в іншій куртці залишив, — усміхнувся він, — а ти чого така напружена?

– А де мама?

– Мама?

– Так, твоя мама! Ти ж із нею збирався прийти після роботи?

– Ах, ось ти про що! — засміявся чоловік, — ні, кохана, мама тепер до нас довго не прийде, у неї роман начебто зав’язався. Має новий об’єкт для турботи. Чесно, говорячи, я навіть радий. Після смерті тата вона прямо тepоpизувала мене своєю гіперопікою. І тобі діставалася, рідна. А ось я з ким прийшов!

І він витяг з-під куртки кошеня! Біле, пухнасте! Боже мій, адже я про таке давно мріяла, навіть із чоловіком зависали на сайтах, де тварин продають.

— Уявляєш, іду по обіді в офіс, а він сидить біля дверей на вулиці. Мяукає так жалібно. Як не взяти таке диво? Дівчата його до вечора всім офісом няньчили.

– Справді, диво! — усміхнулася я і притиснула це пухнасте щастя до грудей, — ходімо, коханий, вечеряти. У нас сьогодні курочка та пиріг, я старалася.

— Моя ти хазяйка, і коли все встигла? – щиро здивувався чоловік.

А потім ми вечеряли, спілкувалися, Кузя, як ми назвали кошеня, попивши трохи молочка, мирно спав у мене на колінах. Господи, як добре, коли ми ось так із Сергієм удвох. А мама? Я сподіваюся, у неї все складеться в особистому житті.

КІНЕЦЬ.