У великому галасливому будинку кохана бабуся схвильовано позичила Маші губну помаду, перетворивши себе за допомогою яскравої косметики.

Маша знаходила ентузіазм своєї бабусі заразливим: вона завжди була сповнена життя, тоді як вона сама відчувала втому, незважаючи на свою молодість.

Мама Маші, взявши тижневу відпустку на роботі, проводила її з Романом Михайловичем на його дачі.

Маші цей чоловік здавався підозрілим, особливо, якщо згадати, як він цікавився їхньою квартирою під час їхньої першої зустрічі.

Бабуся, завжди відверта, критикувала як хлопця Маші, Пашу, так і Романа, називаючи першого “безхарактерним”, а другого – “прилипливим”.

Якось Маші зателефонував незнайомець на ім’я Костя, який просто помилився номером. Незважаючи на плутанину, між ними одразу ж спалахнула іскра, і вони почали спілкуватися.

Того ж вечора бабуся розповіла, що влаштувалася на тимчасову роботу в овочевій крамниці та почала зустрічатися з полковником у відставці Сергієм Павловичем.

Вона з ніжністю відгукувалася про нього та натякала на можливість спільного майбутнього.

Згодом відносини Маші та Кості розцвіли, що зрештою призвело до весілля.

Бабуся переїхала до Сергія Павловича, а мама Маші – на дачу Романа Михайловича, де вона здобула щастя, доглядаючи його квіти.

У день весілля Маші, коли дзвінок у двері сповістив про прибуття Кості та всіх гостей, троє жінок розмірковували про свою подорож.

Колись три самотні душі жили під одним дахом, а тепер кожна з них набула любові та щастя своїм унікальним способом.

КІНЕЦЬ.