Ангеліна була дівчиною видною. Про таких ще кажуть “породиста”. Багато хто з хлопців залицявся до неї, але вона вибрала Артема. Той виділявся з натовпу своїм неформальним виглядом і умінням писати вірші з ходу. Якщо коротко, повелася на романтику.

Поки вони зустрічалися, все було дійсно романтично – пісні власного твору під гітару, спільний перегляд фільмів, незвичайні побачення. Але весь цей романтизм у Артема зник відразу з початком сімейного життя. Хлопець став грубим мужланом. Ні, фільми дивитися він не перестав, на гітарі грати теж. Але з романтика перетворився на 6идло.

На роботу влаштовуватися не збирався, цілими днями грав в танчики і чухав своє пузо. Жили вони, до речі сказати, зі свекрухою. Маргарита Трохимівна була дуже доброю жінкою, вона прийняла Ангеліну як рідну. Відразу стала називати донькою і в усьому з нею радилася. У справи молодих вона намагалася не лізти, але те, що Артем не працює, а Ангеліна тягне всю сім’ю, їй не подобалося.

На всі нарікання матері Антон кричав на неї. Спочатку просто, а потім не соромлячись, з використанням лайливих слів. Коли Ангеліна намагалася втрутитися, то діставалося і їй.

Нарешті дружині це все набридло. Бачачи, що чоловік не змінюється та й не хоче змінюватися апріорі, вона подала на розлучення. Умовляти він її не став, тільки накричав в черговий раз. А от свекруха вмовляла, та так, що плакала.

Ангеліні було шкода жінку, але жити так більше вона не могла. Ангеліна почала нове життя. Орендувала квартиру, заспокоїлася. Відпочивала, так би мовити, від чоловіка. За кілька місяців ввечері в її двері хтось подзвонив. Відкрила і побачила на порозі заплакану свекруху.

Уже колишню свекруху. Провела її на кухню, Ангеліна почала розпитувати бідолаху. Виявляється, після розлучення Артем пустився у всі тяжкі. І зрештою привів подружку додому. Жити.

Матір, яка була проти, він без докорів сумління виставив за поріг. Куди йти вона не знала, тому й прийшла до Ангеліни. Переночувати.

Ангеліна була в люті. Вона пішла до колишнього чоловіка, врізала що є сили йому і забрала речі свекрухи. Потім оголосила тій, що її будинок тепер тут, і знущатися над нею Ангеліна нікому не дозволить. Навіть рідному сину. І слово своє стримала.

Свекруха жила у неї і була другою матір’ю. А коли Ангеліна вдруге вийшла заміж, Маргарита Трохимівна із задоволенням няньчилася з дитиною, вважаючи його своїм онуком.

КІНЕЦЬ.